Цьогоріч Вербна неділя випадає на 8 квітня. Це велике свято у християнському році відноситься до числа дванадесятих. За євангельським переданням, коли Ісус Христос воскресив з мертвих Лазаря, люди, які бачили це, повірили, що він дійсно Син Божий. Коли Ісус в’їжджав на віслюкові до Єрусалима, то люди, вшановуючи його, встеляли дорогу своїм одягом, а також вітали пальмовим гіллям. В Україні таким деревом стала верба, тому в народі це свято називають Вербною неділею, святкують її за тиждень до Великодня, а весь тиждень називають вербним.
Свято в Єрусалимі водночас стало передвісником страждань Ісуса – за кілька днів його розіп’яли. Тому наступний за Вербною неділею тиждень називають Страсним. Упродовж Страсного тижня утримання від скоромної їжі повинно бути особливо суворим.
У цей день Церква згадує царське прославлення Ісуса Христа перед Його хресною смертю для того, щоб показати, що страждання Спасителя були добровільні.
Церковні служби у цей день продовжують служби Лазаревої суботи. На всеношній свята читаються пророцтва Старого Заповіту про Царя-Месію разом з євангельськими розповідями про вхід Христа до Єрусалима. На утрені благословляють (святять) гілки, що їх віруючі тримають у руках під час усієї служби. Це свідчить, що вони зустрічають Господа, який невидимо гряде, і вітають Його як Переможця пекла і смерті, тримаючи в руках «знамення перемоги» — верби з запаленими свічками.
У народі вірять – освячена верба має цілющу та очисну силу: символічне биття освяченим гіллям оберігає від хвороб. В цей день дітей легенько "гладять" гілочкою лози, а коли б'ють, то примовляють: "Не я б’ю, верба б’є, за тиждень — Великдень."
Освячені "котики" встромляють за образи та зберігають протягом року до наступних Великодніх свят.
Католики зустрічають свято Воскресіння Христового, відвідуючи костели, де проводяться обряди благословіння води і вогню, запалюється великодня свічка. У храмах звучить гімн під назвою “Да возрадується!”, а потім читаються 12 пророцтв.
Священики освячують хрещальну воду, а віруючі запалюють свої свічки від пасхальної свічки. Символ Пасхи— це також фарбовані яйця. Цей елемент свята об’єднує православних християн і католиків. І в тих, і в інших за традицією яйця освячують у храмах.
У Католицькій Церкві латинського обряду в ніч перед Христовим воскресінням відправляється богослужіння, зване «Пасхальним чуванням». Церква згадує цю святу ніч, в якій воскрес Христос-Господь, називаючи її «матір’ю усіх святих чувань».
У Ватикані, в базиліці святого апостола Петра, цю урочисту відправу очолив 7 квітня увечері Вселенський Архиєрей Бенедикт XVI. Під час Пасхальної Вігілії Папа у промові наголосив, що Великдень є святом нового творіння. «Ісус воскрес і вже більше на помре. Він відчинив двері до нового життя, яке не знає ні хвороби, ні смерті. Він сам прийняв людину у Бога. «Тіло й кров посісти Божого Царства не можуть», сказав Павло в Першому Посланні до Коринтян (15,50). Християнський автор Тертуліан у ІІІ столітті мав сміливість написати з огляду на Воскресіння Христа і наше воскресіння: «Утіштеся, тіло і кров, через Христа ви отримали місце в небі і в Царстві Божому» (ССL II 994). Для людини відкрився новий вимір. Творіння стало більшим і просторішим», – сказав Бенедикт.
Сьогодні, 8 квітня, на каналах "Перший національний" та "5 канал" о 11:15 транслюватиметься урочиста Меса Господнього Воскресіння під проводом Папи, а о 13:00 - благословення "Urbi et Orbi". Урочиста Великодня відправа на площі Святого Петра закінчується завжди спеціальним Апостольським благословенням.
За традицією Папа Римський у Воскресіння Христове звертається до пастви з благословенням 65 мовами народів світу.
З Великоднім посланням до українських римо-католиків звернувся Голова Конференції єпископів Римо-Католицької Церкви в Україні Архиєпископ Мечислав Мокшицький, Митрополит Львівський: «Ділячись радістю від переживання Пасхальної Таємниці Відкуплення, в цьому Ювілейному Році 600-ліття Львівської Архідієцезії бажаю Вам усіх потрібних ласк Воскреслого Христа. Нехай сила Його звитяжної смерті і віра в те, що Він живий, наповнює наші серця миром, радістю, а також довірою Господньому Провидінню».
