Сьогодні, 5 березня 2007 року, у Білогорщі відбулися урочисті заходи, присвячені 57-м роковинам від дня загибелі Головного командира УПА Романа Шухевича–Чупринки, за участю керівництва Львівської ОДА, Львівської обласної ради та Львівської міської ради. Про це «Гал-info» повідомив начальник управління з питань внутрішньої політики Львівської ОДА Святослав Шеремета.
За його словами, відбулося покладання квітів до пам’ятника Роману Шухевичу; також було відслужено панахиду та проведено віче.
Роман Шухевич народився у Львові 30 червня 1907 року. Його дитинство пройшло у містечку Краківці Яворівського повіту на Львівщині. Там же закінчив народну (початкову) школу. З 1917-го по 1925 р. навчався у філії Львівської академічної гімназії. Під час навчання Роман мешкав у Львові у своєї бабусі Герміни Шухевич, де і познайомився з тодішнім командантом УВО Євгеном Коновальцем. У вересні 1926 року Роман Шухевич поступив до Львівської політехнічної академії на державно-мостовий факультет. У 1928-1929 рр. відбуває військову службу в польській армії. Як студента його зразу ж направили у старшинську школу підхорунжих, але через деякий час звільнили з причини політичної ненадійності. У 1934 р. закінчив університетські студії зі званням інженера.
Через два роки після створення ОУН у 1930 р. Романа Шухевича призначено бойовим референтом Крайової Екзекутиви. Під його керівництвом у Галичині у відповідь на пацифікацію відбулися масові саботажні акції, організовано цілу серію експропріаційних нападів. Найголовнішим бойовим актом ОУН у 1931 р. було вбивство польського посла до Сейму Тадеуша Голуфки, яке звісно ж організував бойовий референт КЕ ОУН Роман Шухевич-Дзвін. У червні 1934 р. у зв’язку з вбивством міністра Б.Пєрацького поліція провела масові арешти. Після звільнення з концтабору у 1938 р. у м. Хусті разом із провідними членами ОУН Роман Шухевич створює Генеральний штаб Національної оборони Карпатської України.
Із початком війни у 1939 р. в Україні створено цілком нову політичну ситуацію, що вимагало нових форм боротьби за державну незалежність. Навесні 1941 р. проводу ОУН вдалось домовитися з верховним німецьким командуванням про вишкіл української військової частини (Український Легіон). Роман Шухевич добровільно погодився очолити один із підрозділів з розрахунком, що у майбутньому Легіон може стати базою для формування української армії. Після проголошення 30 червня 1941 року Акту відновлення Української держави весь провід ОУН було арештовано німецькою владою. Роману Шухевичу вдалося уникнути ув’язнення. У 1943 р. на ІІІ Надзвичайному Великому Зборі ОУН його одноголосно було обрано головою Бюро ОУН і призначено головним командиром УПА.
З метою об’єднання й консолідації всіх національно-державницьких сил українського народу в боротьбі за державну незалежність України в липні 1944 р. з ініціативи ОУН і УПА та особисто Романа Шухевича, скликано Великі Збори, на які прибули представники діючих в Україні політичних організацій та середовищ, в результаті нарад створено Українську Головну Визвольну Раду. Виконавчим органом УГВР став Генеральний Секретаріат, Головою якого обрано Романа Шухевича-Лозовського. Його також затверджено на посаді Секретаря Військових справ і Головним Командувачем УПА.
Роман Шухевич – одна з найвидатніших постатей національно-визвольної боротьби 30-50-х років.
5 березня 1950 р. він загинув героїчною смертю у підпільній хаті у с. Білогорща біля Львова під час бою з московськими окупантами.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ