Користувачі Фейсбуку знову поширюють фейк про реакцію на допис у форматі "гнівного" емодзі.
Він полягає у тому, що нібито алгоритм соціальної мережі розцінює цю реакцію як незгоду з автором допису. Тобто, навіть якщо публікація викликає злість, щоб виразити згоду потрібно натиснути на будь-який інший схвальний смайлик. Однак це неправда, а алгоритми Фейсбуку сьогодні працюють зовсім інакше: гнівний смайлик не враховується взагалі.
Відповідне дослідження оприлюднило одне із найбільш впливових англійських видань — Washington Post. Далі детальніше про те, скільки насправді "важать" реакції на допис користувача..
У 2017 році у соцмережі поряд зі звичайними лайками з'явилися ще 5 реакцій: "ха-ха", "любов", "сумно", "вау" та "гнів". Відповідно до політики соціальної мережі реакції важили у 5 разів більше ніж лайки.
Причиною їх запровадження стали намагання компанії скасувати тривожне зниження кількості людей, які публікували щось та спілкувалися один з одним у мережі. 5 різних реакцій дали п’ять нових важелів. Кожен такий емоційний відгук в той момент коштував п’ять лайків.
Логіка полягала в тому, що емодзі-реакція сигналізувала: публікація справила більше емоційного враження, ніж лайк. Людина за допомогою смайлика зробила додатковий крок за межі одного натискання кнопки «Подобається».
Просування "суперечливих" публікацій
Алгоритми Фейсбуку грунтуються на сигналах, які більшість користувачів не помітить. Наприклад, скільки довгих коментарів з'являється під дописом, чи транслюється відео в прямому ефірі чи в записі, чи коментарі зроблені звичайним текстом чи з мультяшними аватарами. Соціальна мережа навіть враховує обчислювальне навантаження, яке вимагає кожна публікація, і потужність інтернет-сигналу користувача.
Наслідки навіть незначного налаштування можуть поширюватися на всю мережу, залежно від важеля, впливаючи на те, чи є джерела новин у вашій стрічці авторитетними чи навпаки недостовірними, політичними чи ні, чи бачите ви більше своїх друзів чи більше публікацій із груп, які рекомендує вам Фейсбук, або у стрічці буде те, що може вас розлютити, розсмішити, вразити чи надихнути.
Ключовим показником для програми була залученість користувачів, тож емоційні реакції стали основним інструментом просування дописів, адже чим більшою була кількість емодзі-реакцій, тим більше було залучено людей.
Співробітники компанії швидко запідозрили недоліки цієї системи просування. Один із них, чиє ім'я не називають, написав у внутрішньому документі, що надання переваги "суперечливим" публікаціям, тобто тим, які викликають гнів у аудиторії, може призвести до збільшення кількості провокаційного контенту.
Уже у 2019 році стало зрозуміло, що саме так і відбувається. Дослідники компанії Фейсбук виявили, що публікації користувачів, які викликали гнівну реакцію, містили непропорційну кількість дезінформації, токсичності та загалом були низької якості. Протягом трьох років у стрічках користувачів значно частіше з'являвся шкідливий контент, який за допомогою алгоритмів просував Фейсбук.
Внесення змін
У 2018 вагу "розлюченого" емодзі вперше було знижено до 4 лайків, при цьому зберігаючи однакову цінність для всіх реакцій. Проте очевидно, що не всі вони однакові.
Згідно з документом 2020 року, гнів найменше використовувався з усіх емодзі-реакцій: 429 мільйонів кліків на тиждень у порівнянні з 63 мільярдами лайків і 11 мільярдами реакцій «любов».
Фахівці Фейсбуку виявили, що, згідно з документами 2019 року, гнівна реакція вживалася «набагато частіше» щодо проблемних публікацій: «громадянські новини низької якості, громадянська дезінформація, громадянська токсичність та дезінформація про здоров’я».
Утім, вага реакцій це не єдине, що довелося скориговувати. Компанія Фейсбук хотіла заохотити користувачів транслювати відео в прямому ефірі. Соціальна мережа надавала перевагу цьому формату, тому його вага могла досягати 600 лайків.
Це спричинило «надшвидку поширення кількох відео низької якості», — йдеться в документі. Відео в прямому ефірі на Фейсбуці відіграло важливу роль у політичних подіях, в тому числі і у протестах за расову справедливість після вбивства Джорджа Флойда та бунту у Капітолії США.
Відразу цього Фейсбук гарячково запровадив заходи безпеки, які раніше скасував. До них також входило обмеження ваги для відео в прямому ефірі у десять разів.
У компанії точилися суперечки щодо зниження цінності гнівного емодзі. Деякі співробітники взагалі пропонували прибрати кнопку, але рішення все не приймали. Лише у 2020 році вагу усіх реакцій було знижено до 1,5 лайків.
Пізніше гнівну реакцію, хоч і не прибрали, але її виключили із рівняння алгоритмів. Фактично, тепер її вага дорівнює нулю.
Як це вплинуло на компанію та користувачів?
Таке рішення компанія прийняла у межах розширеного налаштування сигналів. Тоді ж, наприклад, перестали враховуватися односимвольні коментарі під дописами. До тих пір, поки не було внесено цю зміну, у коментарях часто писали «так» або «.» — тактика, яку використовували для гри в системі та появи вище в стрічці новин, адже коментар враховується як 15-кратне значення лайка.
Дослідники компанії виявили, що з моменту встановлення нульової цінності гнівної реакції, користувачі почали отримувати менше дезінформації, менше «тривожного» контенту та менше «графічного насильства». Згідно з одним із документів, рівень активності користувачів у Фейсбуці не змінився.
Інформація, яка поширюється Фейсбуком про нібито вплив "розлюченого" смайлика на те, чи будуть відображатися у стрічці пости користувача, які цю реакцію викликали, грунтуються на застарілих даних. Станом на сьогодні ніякого впливу на формування стрічки новин кількість натискань на цей емодзі не має взагалі.
Підготувала Вікторія Кульженко
