Сьогодні, знаходячись у стані кібервійни, важливо зрозуміти та знайти тонку межу між зручністю та безпекою.
Зокрема, це стосується використання месенджера Telegram, який має зв’язки з рф. Тому держава має пропрацьовувати відповідні механізми роботи з цим месенджером.
На цьому під час обговорення в рамках головної дискусійної платформи країни BrainHub у Медіацентрі Україна – Укрінформ наголосив Єгор Аушев, експерт ГО Інститут Дослідження Кібервійни
«Telegram – це фактично легалізований даркнет, в якому зараз можуть розповсюджувати інформацію різного характеру, і на цю інформацію немає зовсім ніякого впливу, ніхто не може на це впливати. Цей даркнет, месенджер, там розповсюджується дуже багато інформації, зливів про наших військових в різних анонімних групах. Там також розповсюджується дуже багато дитячої порнографії, там розповсюджується продаж наркотиків. На це ніхто не може впливати, і це та проблема, яка існує, і всі ми з нею живемо на сьогодні. Тому державні органи мають звернути на це увагу, обговорити це, в тому числі і з експертним ком’юніті, почати взаємодіяти та пропрацьовувати механізм роботи з цим месенджером», – наголосив він.
Він зауважив, що одна з проблем, які вбачаються в месенджері Telegram, – зв’язки з рф. Однак, переконаний, цю проблему варто розглядати набагато ширше, адже це кібербезпековий ланцюжок постачання продукції та зв’язки цієї продукції з рф.
Зі свого боку він наголосив на важливості розглянути аспекти цього питання на рівні держави спільно з експертним ком’юніті і зробити свого роду чекліст, згідно з яким можна адаптувати та дозволяти використання такого програмного забезпечення, на державному та військовому рівнях, або його забороняти.
BrainHub – це головна дискусійна платформа країни, створена Media Center Ukraine – Ukrinform. Вона об’єднує експертів державного і громадського сектору. У рамках BrainHub точаться інтелектуальні дискусії навколо питань післявоєнного відновлення України. Тут народжуються кращі ідеї, які лягатимуть в основу дорожньої карти відбудови України у всіх секторах: економічному, інфраструктурному, освітньому, аграрному, безпековому, цифровому тощо.
