Спеціальний звіт з соціологічного дослідження «Біженці з України в Польщі», проведеного Міграційною платформою EWL, Фондом підтримки мігрантів на ринку праці «EWL» та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету.
Нагадаємо, російські війська 24 лютого 2022 року вторглися на територію незалежної України. Чимало громадян України були змушені покинути свої домівки, залишити відоме собі життя в пошуках безпечного осідку.
"Наше дослідження показало, що переважна більшість біженців — 63%, — завдяки спеціальним рішенням польського уряду хоче влаштуватися на роботу в Польщі, аби запевнити собі та своїм близьким нормальне існування. Варто відзначити, що майже 2/3 біженців мають вищу освіту і професійний досвід, який вважається дефіцитним у Польщі — це, зокрема, спеціалісти із галузі освіти, медицини, промислового виробництва, будівництва, ІТ. Є також працівники сфери обслуговування й торгівлі", - розповів Голова Правління EWL Group Анджей Коркус.
Від 24 лютого 2022 року чоловікам, громадянам України віком 18–60 років, за невеликим винятком, заборонено виїжджати за межі України через введення воєнного стану. Таким чином, переважну більшість біженців становлять жінки (94%). Аналізуючи статеву структуру мігрантів з України з попередніх досліджень, можемо побачити принципову різницю. Досі чоловіки становили міграційне ядро цієї групи. Унаслідок бойових дій ця тенденція моментально і сильно змінилася.
Проте вікова структура групи поінакшала незначно. Найбільш мобільною групою залишаються люди віком від 26 до 45 років. Це може бути пов’язано, з одного боку, з більшою рішучістю в пошуках безпеки за межами власної країни, а з іншого — з необхідністю захисту дітей від загрози з боку російських військ. Майже 2/3 біженців з України прибули до Польщі з дітьми до 18 років (63%). Матері з дітьми — це група, яка потребує особливої турботи, як психологічної (чимало дітей можуть бути травмовані досвідом війни), так з точки зору адаптації робочих процесів до можливостей опіки над сім’єю.
Найбільшу групу біженців з України, 36%, складають вихідці з північних регіонів України (переважно з Київської області — 30%). Найімовірніша причина — зосередження дій російських сил в лютому та березні навколо української столиці. Цей регіон піддавався систематичним обстрілам, там відбувалися регулярні бої, а частина агломерації була тимчасово окупована російськими військами.
Серед біженців, а також серед опитаних у грудні 2021 року трудових мігрантів з України більшість становлять люди з вищою освітою (61%). Натомість значно зріс відсоток осіб із середньою освітою (16% серед біженців і лише 6% серед працівників у грудні минулого року).
До початку війни значна частина респондентів працювала у сфері послуг і торгівлі (27%). Чимало біженців — висококваліфіковані спеціалісти (17%), а також працівники сфери освіти (15%), які внаслідок російської агресії були змушені залишити свій дім і роботу.
На відміну від мігрантів, які працювали в Польщі у 2021 році, мало хто з біженців знає польську мову. Лише 9% заявляють, що добре або дуже добре знають цю мову (пор. з 45% респондентів у грудні 2021 року), а 4/5 біженців раніше не працювали в Польщі. Це означає, що поглиблюватимуться проблеми з пошуком роботи згідно з кваліфікаціями. Чимало біженців будуть змушені працювати нижче рівня своїх компетенцій, поки не вивчать польську мову. Мовні курси можуть виявитися одним із найбільш запотребуваних системних рішень, які дозволяють швидко інтегрувати біженців та залучити їх до польського ринку праці.
Опитування біженців з України, які перебувають у Польщі, здійснювалося шляхом особистих індивідуальних інтерв’ю з використанням планшетів (CAPI F2F). Розмови проводилися українською мовою з громадянами України, які виїхали з України та приїхали до Польщі після 24 лютого 2022 року.
Дослідження проводилося від 23 березня до 3 квітня 2022 року на вибірці n=400 осіб, дорослих (понад 18 років), біженців з України. Дослідження відбувалося у двох містах — Варшаві та Кракові. Опитування проводилися в місцях прийому заявок на видачу польського реєстраційного номеру PESEL, поблизу залізничних вокзалів та пунктів прийому біженців.
