Учора, 11 лютого, Львівська облрада затвердила річне фінансування програми збереження культурної спадщини. Про це Гал-інфо повідомили 12 лютого у прес-службі ЛОДА.
На порятунок і реставрацію старовинної архітектури на Львівщині у 2020 році з обласного бюджету виділять 21 мільйон 200 тисяч гривень. Таке рішення вчорашньої сесії Львівської обласної ради. Це 7% від загального бюджету Програми капітального будівництва в області.
Загалом фінансування отримають 16 об’єктів. Серед них - Поморянський замок (XVI-XVII ст), Палац у Тартакові Сокальського району (XIX ст) дзвінниця церкви Воздвиження Чесного Хреста у Дрогобичі (XVII) та ціла низка дерев’яних церков, які є пам’ятками національного значення. Зокрема, роботи планують розпочати у церкві Пресвятої Трійці (XVIII ст) у с. Воля Гамулецька, Жовківського району, Соборах Пресвятої Богородиці - у Заболотцях на Бродівщині (XVIII ст) та с. Гостинцеве Мостиського району (XVII ст), Різдва Пресвятої Богородиці - у Щирці (XVI ст) тощо. Деякі об’єкти, як от Собор Святого Юра у Львові та дерев’яні храми у Глинниці та Морянцях цьогоріч планують завершити.
“На Львівщині понад 8500 пам’яток культурного значення. І вже 10 років не існує жодної державної програми фінансування цих об’єктів. Обласний бюджет з такою кількістю цінної архітектури, звісно, не справляється. Тому ми намагаємося залучати кошти з різних джерел. Зокрема, міжнародних програм і грантів, як у Підкамені Бродівського району. Насамперед кошти з обласного бюджету намагаємося скеровувати туди, де місцеві громади розуміють цінність архітектурної спадщини і готові співфінансувати реставраційні роботи. Ну, і звісно, також туди, де роботи вже протиаварійні. На жаль, і такі випадки в нас є. Кожен об’єкт прагнемо реставрувати комплексно. Принцип такий - краще зробити менше, але краще і від початку до кінця”, - пояснює заступник голови Львівської ОДА Юрій Холод.
Одним із храмів, в яких реставрацію планують розпочати, є церква Пресвятої Трійці у Волі-Гамулецькій Жовківського району. Церква була греко-католицькою ще до війни. Після псевдособору 1946 року, деякий час була закрита. Згодом, у 90-х, храм таки повернули УГКЦ.
У 50-х роках попри церкву Пресвятої Трійці проклали залізничну колію. Цікаво, що вона мала би проходити по самій території церкви, проте навіть в ті часи дивом вдалося домогтися, щоб рейси відсунули на кілька метрів далі. Не вдалося, однак, зупинити дивну реконструкцію храму у 70-х: тоді його зовні “обшили” бляхою, а зсередини - оббили фанерою.
“Під усією цією бронею храм “душиться”, тліє, там множаться шкідники. На куполі церква затікає, але це все під фанерою. І довший час ми цього не бачили. Може, то навіть була спеціальна державна політика - знищити церкву під виглядом реконструкції”, - зазначає місцева парафіянка, архітекторка-реставраторка, яка вже з 2006 року на пенсії, Галина Крук. Ще тоді, у 70-х роках ХХ століття, вона наполягала, що оббивати храм не можна. Однак не змогла цьому запобігти.
“На Львівщині маємо кілька сотень дерев’яних церков. Довкола Львова - це може бути особливий туристичний маршрут. До ідеї розробити такий, я знаю, вже прийшли громадські кола. Львівські пам’ятку дуже важливі. Такі речі потрібні місту, бо скоро воно “задушиться” у натовпі туристів. Ми маємо що запропонувати українцям та іноземцям довкола обласного центру. А реформа децентралізації - це добрий крок до того, щоб і львівська влада вже думала і про нові туристичні маршрути, і про програму співфінансування реставрації цих пам’яток у довколишніх селах”, - каже Степан Скрип, директор департаменту архітектури та містобудування Львівської ОДА.
