Зведенню головного театру міста передував вибір ділянки під забудову. Серед них розглядали: пл. Галицьку та пл. Івана Підкови (Святого Духа), які були швидко відкинуті, парк ім. І.Франка (Єзуїтський сад), пл. Каструм («Вернісаж»), Губернаторські вали та вул. Торгову (пл. Голуховського), де власне і звели театр.
Пропозицію автора проекта Зигмунта Горголевського спершу сприйняли щонайменше із подивом, адже посеред площі, де планувалось зведення Опери, протікала річка Полтва. Горголевський сміливо запропонував заховати її під землею, а замість фундаменту застосував – уперше в Європі – суцільну бетонну основу.
Вимоги до нового театру від міської влади були високими і чіткими: зал на тисячу сидячих місць, наявність ложі для поважних гостей із вхідним салоном та окремими входом, у вестибюлі два окремі входи для глядачів, які приходитимуть пішки та приїжджатимуть екіпажами, буфет розділений - окремо на холодні та гарячі закуски...
Також мали бути дві кімнати для бюро дирекції з передпокоєм, окремі кімнати для секретаря, лікаря та комісара поліції, бібліотека та велика кімната для артистів. Також слід було обладнати приміщення для електрообладнання, штучної вентиляції, обігріву будівлі та водогону, житло для завідувача будівлі з трьох кімнат, передпокою, кухні та спіжарки, помешкання для машиніста та двох сторожів.
Автор проекту Горголевський особисто керував і земляними, і будівельними, і споряджувальними роботами, більшість з яких виконувала фірма українського інженера Івана Левинського.
Матеріали використовували переважно місцеві - це було принциповим питанням для міської влади. За кордоном виготовляли лише те, чого не можна було знайти тут.
Будівництво тривало три роки. Його вартість склала 2,4 млн австрійських крон.
Проект Локальна Історія.
