27 серпня о 16 годині опера Джованні Батісти Перголезі «Служниця-пані» зазвучить у Італійському подвір’ї історичного музею. Постановка відбудеться в рамках III Міжнародного фестивалю «Музика у старому Львові». Керівник проекту – народна артистка України Наталія Свириденко. Повідомили у Львівській філармонії.
Керівник-постановник розповіла, що вибір опери не випадковий. Тематика цьогорічного фестивалю – королівське минуле Львова, а Перголезі творив у XVIII столітті в королівські часи Італії, тому його творчість личить до такого контексту.
«Я ставлю оперу не вперше, – розповіла Наталія Свириденко. – Маю в доробку опери Бортнянського «Сокіл» і «Алкід». Мене дуже зацікавив цей синтетичний жанр, де є інструментальна та вокальна музика. А ще краще, коли є й балет. Це видовищно та яскраво».
Організатор проекту зазначила, що ідея поставити у Львові твір Перголезі виникла через те, що є якісний переклад українською. «На мою думку, вокальна музика мовою оригіналу – це добре. Проте, коли йдеться про сюжет, який має інтригу, швидкі діалоги речитативом – наш пересічний слухач на встигає зрозуміти, про що йдеться, не може вловити родзинки сюжету. А вона особливо важлива у комічних операх», – пояснила Наталія Свириденко. Вона зазнчила, що над перекладом «Служниці-пані» працював відомий вчений, заступник міністра освіти і науки Максим Стріха. Він також виконав численні переклади англомовних авторів. Але його найбільшим досягненням вважають українську версію «Божественної комедії» Данте, яку він якось навіть зачитав в Італії на могилі письменника.
За словами Наталії Свириденко особистість італійського композитора Джованні Батісти Перголезі її дуже притягувала. «Він прожив лише 26 років, але за коротке життя написав надзвичайно зворушливі шедеври. «Служниця-пані» – найвідоміша його опера», – зазначила керівник проекту і додала: – У Києві в мене були різні програми – і віденська класика, і «Кавова кантата» Баха, яка прозвучала на цьому ж фестивалі у Львові минулого року. Вибір місця для постановки теж не випадковий. Два роки тому в Італійському подвір’ї ми вже ставили «Сокола», в основі якого новела Боккаччо й дія відбувається у Флоренції. Я продовжую цю лінію – доносити до українського слухала західноєвропейські шедеври. Такі програми дуже успішні».
За словами Наталія Свириденко, переклад «Служниці-пані», який вона використала, з’явився близько семи років тому. Вперше її поставили в середовищі студентів Київської дитячої академії мистецтв та Університету Бориса Грінченка.
«Цьогоріч минає 280 років з дня смерті Перголезі і я вирішила згадати цього молодого генія, – розповіла народна артистка. – Його музика надзвичайно зворушлива, вона запам’ятовується та її хочеться слухати. Звичайно, тепер я запросила більш досвідчених виконавців. Ця опера написана на двох осіб. Виконавець однієї з ролей, Петро Остапенко – баритон, випускник Київської музичної академії імені Петра Чайковського. Декілька років він працював у Київській опереті. Я познайомилась з ним, коли не могла знайти виконавця партії Шлендріана у «Кавовій кантаті». Ця партія дуже складна, а якщо ще й німецькою мовою – то для звичайного вокаліста це просто неможливий проект. Я ж хотіла поставити її українською – і під час нашої першої зустрічі Петро Остапенко одразу виконав партію бездоганно. Мене вразив його повноцінний баритон і після цього ми почали співпрацю. Проте вона перервалася через те, що вокаліст поїхав на два роки навчатися в Ла-Скала в Мілані. Зате після повернення якість його співу стала ще кращою і він охоче береться за складні партії».
З виконавицею ролі служниці-пані, Ольгою Федоренко, Наталію Свириденко познайомив Петро Остапенко – вони разом навчалися. Піаністка за освітою, сопрано Ольга Федоренко з задоволенням погодилась брати участь в проектах як вокалістка.
Наталія Свириденко зізналась, що оперу Перголезі вони підготували всього за місяць – рекордні терміни для такої постановки, які ще й переривалися іншими проектами виконавців. Проте на київську прем’єру завітало дуже багато глядачів. Проте загалом керівник проекту відзначила і негативні реалії: «В Києві спад публіки. Львів, на мою думку, безумовно, столиця музичної (і не лише) культури. Це мистецький центр. В Києві ж є риси формування концертного життя, але вони надто нагадують радянські часи. Не вистачає новаторства. На сцені – одне і те ж роками».
Наталія Свириденко неодноразово концертувала в Білорусі, Молдові, Франції, Іспанії та інших європейських країнах. «Закордоном я завжди пропагувала наше мистецтво – програми українського бароко, майстер-класи. Я виконувала програми, які ніколи не звучали в Європі. Ми цікаві там тільки нашою національною культурою», – розповіла народна артистка.
