На Львівщині презентували результати дослідження залучення ВПО у життя нових громад.
У Львові експерти програми «Єднання заради дії», що впроваджується міжнародною організацією IREX разом із благодійним фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та за підтримки Державного департаменту США, презентували масштабне дослідження локальних політик і програм. Ідеться про дотримання прав ВПО та їхню залученість у життя нових громад.
Загалом юристи опрацювали 193 нормативно-правові акти у 25 громадах 15 областей України. Зокрема, фахівці вивчили ситуацію у Львівській і Червоноградській громадах. З’ясувалося, що переселенці обмежені в праві брати участь у місцевому самоврядуванні та не отримують деяких соціальних пільг. Причина – прогалини в статуті громади, нормативно-правових актах і місцевих цільових програмах, де визначене поняття «зареєстроване місце проживання». Про це розповіла Оксана Яковець, регіональна координаторка програми «Єднання заради дії» у Львівській області.
«Більшість статутів не передбачає приналежності ВПО до тих територіальних громад, де вони фактично перебувають. Тобто переселенці не можуть брати участі в загальних зборах, громадських слуханнях, голосувати за проєкти громадського бюджету і користуватися іншими інструментами локальної демократії. На них також не поширюються місцеві цільові програми, спрямовані на підтримку членів громади. Це створює певну дискримінацію, — зауважила Оксана Яковець.
Серед іншого координаторка згадала, що місцева програма для соціально вразливих категорій не враховує інтересів ВПО.
«До прикладу, положення про одноразову матеріальну допомогу для мешканців Львівської міської територіальної громади передбачає виплати особам з інвалідністю, багатодітним сім’ям, одиноким матерям та іншим категоріям, зареєстрованим у громаді. Утім переселенці також можуть належати до вразливої категорії, але вони не можуть надати довідку ВПО й отримати такі ж пільги», – пояснила представниця програми.
Водночас Оксана Яковець розповіла і про успішні практики. Їх варто врахувати при формуванні місцевих нормативно-правових актів, спрямованих на соціально вразливі категорії, зокрема переселенців.
Наприклад, програма сприяння розвитку підприємництва у Львівській міській територіальній громаді на 2023-2025 роки містить підтримку ВПО. У Червоноградській громаді діти з-поміж внутрішньо переміщених осіб безкоштовно харчуються в садках.
Переселенці залучені до життя громад завдяки роботі в органах місцевого самоврядування. У Львові ВПО зі Скадовська, Маріуполя, Харкова працюють у міській раді, ЦНАПі, закладах освіти та в Центрі підтримки ВПО. У Червонограді переселенці працюють у гуманітарному штабі та в управлінні праці та соцзахисту населення.
Проте подібне працевлаштування не означає, що ВПО беруть безпосередню участь у місцевому самоврядуванні — для цього слід змінити статут громади.
Дослідники сформулювали рекомендації для місцевої влади щодо покращення політик і програм, щоби вони враховували інтереси та права ВПО. Зокрема, запропонували внести відповідні зміни до статуту громади, місцевих цільових програм і нормативно-правових актів, що визначають порядок пільг і допомог окремим категоріям населення.
Окрім Львівщини, результати дослідження презентують ще в 14 областях, де воно проводилося. Узагальнені рекомендації програма «Єднання заради дії» передасть до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.
