Кафедра педіатрії №1 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, починаючи з 2002 року, спільно з Львівською міською радою, міським та обласним управлінням освіти, благодійним фондом «Крила надії» та іншими громадськими організаціями проводить моніторинг стану здоров’я школярів м. Львова і Львівської області, повідомила прес-служба Львівської міської ради.
Для цього були створені і валідизовані спеціальні анкети, які дозволяли визначити основні медико-соціальні особливості школярів, вікову поширеність основних скарг і захворювань, їх динаміку протягом останніх років, виділити дітей груп ризику, які потребують поглибленого обстеження і/або консультацій, уточнити вікові особливості фізичного розвитку дітей Львівщини. Всі дані зберігаються у комп’ютерній базі даних, захищеній від несанкціонованого доступу. Дослідження проводились з урахуванням основних принципів Гельсінської декларації з біомедичних досліджень та положень GCH ICH, згідно з існуючими біоетичними нормами.
У 2002 році було анкетовані біля 20000 школярів м. Львова, у 2012 році – біля 32000 дітей м. Львова, у 2017 році – біля 70000 школярів м. Львова.
У 2002 році 96,5% батьків вважали своїх дітей умовно здоровими, тоді як у 2012 році здоровими вважали своїх дітей 81,9%, а у 2017 році - 75,8% батьків м. Львова.
Частина батьків не могли чітко визначитися з відповіддю на це запитання, проте вважали, що їх дитина потребує додаткового обстеження або консультацій вузьких спеціалістів з того чи іншого приводу. При цьому у 2017 році 8% вважали, що їх діти потребують обстеження, а 15,5% - консультації вузького спеціаліста.
На початку століття в умовах неповної сім’ї виховувалося 14,4% школярів м. Львова, у 2012 р. їх кількість зменшилась до 11,8%, на сучасному етапі залишається доволі високою - 13,7%.
Оцінюючи матеріально побутові умови родин та їх дохід, визначили цікаву тенденцію. Якщо у 2002 р 15,1% дітей та їх батьків оцінювали матеріально-побутові умови як незадовільні, то у 2012 році у м. Львові їх кількість скоротилась до 2,3%, а у 2018 р. - до 0,6%.
Оптимальна частота прийому їжі у школярів 4-5 разів на день, включаючи перекуси. За даними у 2002 році таких школярів було 49,6%, у 2012 р. їх кількість складає 63,8%, у 2018 р – 69,4%. Решта школярів їли від одного до трьох разів на добу. Популярною шкільною їжею продовжують залишатися булочки, печиво, круасани, сік, різноманітні продукти фастфуду.
Сучасні виклики щодо здоров’я дітей в Україні полягають у погіршенні стану здоров’я дітей, збільшення захворюваності й поширеність новоутворень і аномалій розвитку, епідемія ожиріння, зменшення кількості здорових дітей, проблема з вакцинацією, проблем із наданням первинної медичної допомоги.
CИТУАЦІЯ 2018 – АНАЛІЗ ОСНОВНИХ СКАРГ
Поширеною скаргою школярів є втома, яка фіксується у школярів 1 класу у 64,1% дітей та наростаюча у дітей випускних класів до 82,7%, що опосередковано свідчить про проблеми адаптації дітей до шкільного навчання.
У значної кількості дітей спостерігаються скарги на порушення сну вночі. Ці скарги спостерігаються у 25,9% школярів першого класу, збільшуються з віком, сягаючи у випускників 32,5%
Поширеною скаргою школярів є скарга на періодичний біль живота, яка зустрічається у 54,7% першокласників, 57,8% школярів 5 класу та дещо знижується з віком, сягаючі у випускників 37,5%.
Скарги на нудоту зустрічаються у 19,4% першокласників, у 26,2% школярів 5-х класів, та 22,2% випускних класів.
Відрижка реєструється у 33,6% першокласників, 31% п’ятикласників та у 21,4% старшокласників.
Печія, яка може свідчити про поважні проблеми з системою травлення у дітей, зустрічається у 2,2% школярів та у 14,8% школярів випускних класів.
З віком у школярів збільшується відсоток дітей, які мають періодичний головний біль. Якщо у першокласників він реєструється у 35,3% і зберігається на сталому рівні у дітей 5-11 класів на рівні 60 - 62%.
Розлади випорожнень у вигляді проносів/запорів реєструються у 34,1% першокласників і прогресивно зменшуються з віком сягаючи 11,9% у старшокласників.
Доволі типовою скаргою, яка вказує на ознаки вегетативної лабільності і/або анемії є блідість шкіри, яка зустрічається у 43,9% першокласників, 40,5% учнів 5 класів та у 30,9% випускників.
Висипання на шкірі, які часто бувають обумовленні схильністю до алергії зустрічаються у 18,1% першокласників і збільшується з віком, сягаючи у 5 класі 24,4% та збільшуючись до 31% у випускному класі
Стосовно харчування дітей, то значна кількість батьків відмічають надмірне споживання школярами солодощів, хоча їх кількість і зменшується з віком майже у 2 рази: з 41,8% у першому класі до 24,7% у випускному класі.
З віком збільшується частота дітей, які дотримуються певної дієти: з 6,5% у першому класі до 14,1% у випускних класах, що може обумовлювати розвиток дефіцитнх станів з нестачею певних харчових інгредієнтів, вітамінів, мікроелементів.
Позитивною інформацією можна вважати те, що майже половина школярів початкових і середніх класів активно займаються спортом, відвідують спортивні секції, танці, хоча у випускному класі їх кількість знижується до 33,3%, що ймовірно зв’язано із збільшенням учбового навантаження і підготовкою до вступу у вищі навчальні заклади.
З віком збільшується частота сколіозу у школярів: з 11,5% у дітей першого класу, до 25,8% у дітей 10-11 класів.
Також збільшується порушення постави стоп з 17,9% до 24,3%. Імовірно це і обумовлює те, що більшість батьків у всіх класах (70-87%) вважають необхідним запровадження у школах уроків лікувально-профілактичної фізкультури
Кожна четверта мама першокласників вважає, що дитина потребує консультації кваліфікованого педіатра, що віддзеркалює певне незадоволення ефективністю роботи сімейних лікарів, хоча і відмічається тенденція до зменшення такої потреби з віком, до 10,3% для дітей випускних класів
Частою патологією, яка спостерігається у школярів і наростає з віком є порушення зору, що зустрічається у 15,9% першокласників і вдвічі збільшується у випускників - 36,5%.
Аналізуючи дані анкетувань, можна зробити висновок, що за останні десятиріччя стан здоров’я школярів Львівського регіону не має тенденції до покращення. Комплексний підхід до оцінки стану здоров’я дітей, впровадження нових оздоровчих технологій, поєднання зусиль медичних працівників, педагогів та батьків дасть змогу попередити зростання функціональних порушень та органічної патології у школярів, їх хронізацію, зменшити симптоми шкільної дезадаптації, збільшити рівень здоров’я.
Згідно з даними ВООЗ за 2014 рік, погіршення здоров’я дітей в сучасних умовах має передусім екологічні, медико-соціальні й антропологічні причини, ключовими серед яких є глобальні негативні екологічні зміни, недостатня фізична активність, значні інформаційні навантаження, нераціональне харчування, порушення режиму дня, інтенсифікація навчального процесу з невідповідністю технологій та методик виховання віковим та функціональним особливостям дітей.
