У Львові репрезентують книжку Івана Мамчура Нас доля світами водила Сторінки пережитого
Слухай онлайн
Cуспільство

У Львові репрезентують книжку Івана Мамчура «Нас доля світами водила. Сторінки пережитого»

Сьогодні, 21 січня, о 16.00 у Львові Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (вул. Степана Бандери, 1, вхід з вул. К. Брюллова) репрезентує книжку Івана Мамчура «Нас доля світами водила. Сторінки пережитого». Про це повідомив прес-центр ЦДВР.

У репрезентації  разом із 85-річним автором візьмуть участь голова Спілки політв’язнів Володимир  Горовий, багаторічний політв’язень Василь Кубів, директор музею Руслан Забілий  та письменники й громадські діячі  Ірина Калинець і Левко Різник. 

Мемуари Івана  Мамчура «Нас доля світами водила. Сторінки пережитого» - це 368-сторінкова книжка із монохромними історичними світлинами у твердій ламінованій палітурці, що побачила світ у львівському видавництві „Афіша”. Спогади автора вийшли в літературному опрацюванні відомих львівських письменників  Романа Лубківського та Левка Різника. Над художнім оформленням книжки працював Федір Лукавий. 

Розповідь про  пережите – вже не перша книжка Івана Мамчура, яку він видав  у співпраці із іменитими літераторами. Іван Мамчур – автор краєзнавчої розвідки про своє рідне село Рокитне поблизу Львова, цього разу описує свою багатостраждальну життєву дорогу північними та степовими таборами ГУЛАГу.  

Довідка.

Іван Мамчур народився 1925 року у селянській родині, батьки дали йому освіту у початкові школі села Рокитного, польській школі Брюхович, державній академічній гімназії з українською мовою навчання у Львові. На жаль, Друга світова війна перекреслила плани юнака, охочого до навчання.  

Іван Мамчур, який був членом юнацтва ОУН, а від квітня 1944 р. став і членом ОУН (прибравши псевдо «Вільховий» у рідному селі виконував функцію помічника станичного), за порадою директора гімназії записався до дивізії «Галичина» та був скерований на юнацький вишкіл в австрійському таборі «Мальта». Там він пройшов під старшинський вишкіл, навчаючись артилерійській та радіосправам. Завершення вишколу припало на розгром нацистської Німеччини. Вірний присязі члена ОУН, Іван Мамчур не емігрував на Захід, а з великими труднощами повернувся в Україну.  

По поверненні до Львова розповсюджував листівки та відозви підпілля, здав екстерном  іспити за шкільною програмою та готувався  вступити до Львівської політехніки. Однак  був арештований НКВД і засуджений разом із такими ж як і він сімома учасниками дивізійного вишколу до 10 років ув’язнення. Частину цього терміну Іван Мамчур поневірявся на Півночі у Медвежєгорських таборах біля Сандармоху, де вижив тільки чудом. Після перерозслідування його справи, яке відбувалося у сумнозвісні «Тюрмі на Лонцького», Івана Мамчура тримали у Бригідках, катівні Золочівського замку, а згодом в Кенгірських таборах ГУЛАГу. Саме там Іван Мамчур став не тільки свідком, а й учасником Кенгірського повстання політв’язнів у травні-червні 1954 року.  

Після звільнення у жовтні 1954 р. Іван Мамчур з відзнакою  закінчив Будівельний технікум і  поступив до Московського інженерно-будівельного інституту. Одружився із такою ж знедоленою, як і він Ольгою Бо рачок, із котрою запізнався у казахстанському таборі. В Україну повернувся 1960 року, працював у Долині, Івано-Франківську. Із настанням незалежності став членом Товариства політв’язнів, Галицького Братства колишніх вояків 1-ої української дивізії Української національної армії. До вимріяного Львова переїхав уже пенсіонером, але активно ангажувався у громадську роботу з відновлення пам’яток історії та культури рідного краю.

Зауважимо, у суботу, 23 січня, до Дня соборності України на телеканалі «Перший Національний» відбудеться прем’єра документального фільму "Боротьба за колючим дротом" режисера Олександра Рябокриса. Фільм про одного з організаторів Кенгірського повстання Михайло Сороку. Деякі зйомки фільму відбувались у «тюрмі на Лонцького»

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...