З 21 по 24 листопада мистецька формація Wiz-Art проведе у Львові Дні українського кіно. На глядачів чекають свіже українське кіно, зустрічі з режисерами та обговорення.
Наскрізною темою більшості фільмів, відібраних у програму Днів українського у 2019-му, є пошук ідентичності, а головним питанням: "хто ми?" або ж "хто я?". Поговорити про ідентичність можна буде з експертами чи творцями фільмів одразу після сеансів у кінотеатрі «Коперник».
Нашою метою є зібрати якнайширшу публіку і показати, що добре українське кіно є, воно живе, воно актуальне і воно про нас. Тому ми постаралися зробити квитки на Дні доступними за ціною, а в деяких випадках зовсім безкоштовними. (Вартість квитків – 50 гривень, для студентів – 30 гривень, для пенсіонерів та ветеранів – вхід вільний.)
«Дні українського кіно для нас мають два виміри: перший пов'язаний із ревізією українських фільмів, які ми вважаємо вартими перегляду та акцентуванням на їхній актуальності. Вважаємо проблемним те, що ці фільми в прокаті були обмежено, а то й взагалі не були. На Днях глядачі матимуть змогу не тільки переглянути ці фільми, а й по рефлексувати і обговорити їх творчими командами чи експертами.
Другий вимір пов'язаний із локацією проведення та соціальною складовою – ми вважаємо, що «Коперник» має повноцінно функціонувати, тоді як більше року він стоїть закритий. Це наше нагадування про існування цього кінотеатру», - зазначила організаторка Днів українського кіно, креативна директорка Wiz-Art Ольга Райтер.
Дні українського кіно організовує WIZ-ART за підтримки ДержКіно України.
ПРОГРАМА
21 листопада, ЧЕТВЕР
18:30 – «Рівень чорного» Валентина Васяновича (2017)
50-річчя стає початком складного етапу в житті весільного фотографа Кості. Все, що він любив і до чого був прив'язаний, відходить назавжди. Хоча таких речей в його житті не так вже й багато: паралізований після інсульту батько, подруга — стиліст весільного журналу, старий кіт, слайди, на яких він молодий та щасливий. Костя все життя фотографує чуже щастя. Для нього це звичайна рутина.
21:00 – «Сильніше, ніж зброя» (Володимир Тихий, Юлія Гонтарук, Роман Любий 2014)
Фільм показує еволюцію українських реалій від стихійної спроби захоплення Адміністрації Президента 1-го грудня 2014 року до кривавих боїв у руїнах донецького аеропорту. Він надасть глядачеві можливість відчути піднесення і розпач як майдану так і війни на сході України.
22 листопада, П'ЯТНИЦЯ
18:30 – «Домашні ігри» Аліси Коваленко (2018) за участю режисерки
Історія Аліни, 20-річної дівчини з бідної київської родини, яка має шанс вирватися з нетрів життя завдяки футболу. Юна спортсменка на піку своєї кар’єри. Вона очікує на запрошення до національної збірної України. Але життя приготувало для неї випробування: мама дівчини помирає, залишивши на неї молодших брата та сестру. Аліна мусить зробити вибір: футбол або сім’я.
23 листопада, СУБОТА
17:00 – «Божественні»Романа Бордуна (2019)
Головні герої фільму – люди, що населяють сучасні українські міста: Київ, Одесу, Львів. Їхня реальність багатошарова та неприкрашена, позбавлена однозначних абсолютних трактувань добра і зла, гуманності і жорстокості, милосердя і байдужості. Ця історія – калейдоскоп, в окулярі якого усі ми: праведні, нещадні, смішні, наївні. Чесні.
19:00 – «Донбас» Сергія Лозниці (2018)
Фільм складається з низки епізодів, у яких засобами ігрового кіно відтворені справжні історії, що трапилися на окупованих територіях сходу України. Кілька героїв пов'язують епізоди між собою і передають одне одному, немов естафетну паличку, увагу глядачів.
24 листопада, НЕДІЛЯ
17:00 – «Дике поле» Ярослава Лодигіна (2018) за мотивами роману Сергія Жадана «Ворошиловград»
Герман змушений повернутися у своє рідне містечко на Донбасі. Його старший брат зник, і тепер герою доведеться захистити сімейний бізнес — стару бензоколонку. Разом із нею — друзів дитинства та кохання у боротьбі проти тих, хто захоплює шматок за шматком землю, перетворюючи її на кукурудзяні поля та залізницю, яка нікуди не веде. Чим закінчиться ця іронічна та повна пригод подорож крізь Дике Поле?
20:00 – «Співає Івано-франківськтеплокомуненерго» Надії Парфан (2019)
Іван Васильович багато років очолює профспілку комунального підприємства Івано-Франкіськтеплокомуненерго. Його opus magnum — профспілковий хор, у якому співають диспетчери, ремонтники, слюсарі, бухгалтери. Голова профспілки пишається творчими здобутками комунальників, але керується принципом «спочатку людям тепло — а вже потім співати». Опалювальний сезон вносить корективи у графік репетицій. Трудовий колектив намагається полагодити застарілі комунікації, поки розгнівані споживачі штурмують гарячу лінію. Чи зігріє холодну батарею українська народна пісня?
