Слухай онлайн
Cуспільство  |  Скарби України

У Львові встановили інформаційні стенди про археологічні знахідки у Львівській МТГ

У Львові на пл. Ринок встановили інформаційні стенди, присвячені археологічним знахідками на території Львівської МТГ
Львівська міська рада Ратуша. Фото Гал-інфо, Олена Ляхович

Про це Гал-інфо поінформували у пресслужбі ЛМР.

Ця виставка присвячена найбільшим європейським археологічним культурам доби енеоліту IV - початку III тис. до н. е. Пам’ятки цих культур віднайдено у Винниках, у Львові на Замковій горі, на Левандівці, за Городоцькою рогаткою, на вул. Генерала Чупринки, у місцевості «Вулька» та в с. Малі Грибовичі.

«Це десять стендів, на яких експонуються світлини матеріалів, віднайдених під час археологічних розкопок, які проводилися у Львові та поблизу міста, починаючи від другої половини ХІХ ст. і до тепер, і стосуються енеолітичних культур, що перетиналися на цій території. Також на стендах локалізовано місця розкопок. Територія Львівської територіальної громади є місцем, де віднайдено найбільш західне поселення Трипільської культури», - розповів директор ЛКП «Бюро спадщини» Павло Богайчик.

«Львів асоціюється завжди з історичною спадщиною, але чомусь звикли туристично сприймати Львів, сприймати як кам'яниці, будівлі Середньовіччя. Але не треба забувати, що дуже багато є пам'яток археологічних і, власне, щоб нагадати про важливість археології, і що вона здійснюється не колись там, не в радянські часи, а це є робота щорічна, щоденна, і навіть за останні роки було здійснено багато розкопок і було віднайдено нові пам'ятки, які ми повинні також цінувати і прирівнювати до тих пам'яток, які ми бачимо візуально. Ми презентуємо зараз цю виставку, яка показує, якої цінності ці пам'ятки були знайдені. Це показує наш зв'язок з Трипіллям і з тими древніми культурами, які були також дотичними до цієї території», - зазначила керуюча справами виконкому ЛМР Наталія Алєксєєва.

Виставка на площі Ринок триватиме до 24 вересня.

«Я безмежно рада вітати сьогодні усіх присутніх на відкритті виставки і дуже тішуся, що наш Інститут причетний до того, що величезні багатства міста, які містяться у фондах нашого музею, може бачити не лише наукове середовище, але й пересічні львів'яни і туристи.

Варто відзначити, що у 20-му столітті проводилися розкопки на багатьох пам'ятках Трипільської культури і культури лійчастого посуду, які сьогодні представлені на виставці. Наш Інститут і зараз продовжує ті традиції, наші колеги Андрій Гавінський і Яна Яковишина проводять розкопки у Львові і недалеких його околицях, зокрема, у Винниках на горі Лисій та на горі Жупан, і дають змогу відкривати нові пласти нашої давньої історії.

Сьогодні на виставці представлено пам'ятки з розкопок колег нашого відділу археології і це є дуже важливим внеском у розвиток історії археології не лише міста, а й загалом усього нашого регіону. Варто згадати імена Олексія Ратича, який проводив розкопки на Високому Замку у 50-х роках минулого століття, а також Маркіяна Смішка, Ігоря Свєшнікова та Миколи Пелещишина, з якими пов'язані археологічні дослідження на горі Лисівка та Жупан у Винниках, а також на поселенні у Малих Грибовичах. Власне, виставка дає змогу зрозуміти, що Львів виступав таким цивілізаційним мостом між сходом і заходом ще від далекого енеолітичного часу. Сподіваюся, що ця виставка буде цікавою львів'янам і дасть змогу розширити знання про наше найдавніше минуле», - зазначила завідувачка відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Наталія Булик.

Про  знайдені артефакти та музеї, де їх можна оглянути, розповів куратор виставки Андрій Гавінський.

«Кукутень-Трипільська культурно-історична спільність та культура лійчастого посуду разом займали територію Європи від берегів Північного моря на заході до Чорного на сході. Різні за своїм походженням, вони демонструють відмінні стилі матеріальної та духовної культури, які вражають сучасників. Саме завдяки знайденим у цій контактній зоні артефактам, яким понад 5 тисяч років, можна простежити взаємодію двох великих цивілізаційних культурних конгломератів «сходу» та «заходу».

Археологічна експедиція триває вже майже 10 років. Це перший такий популяризаторський захід наукових результатів.

Ці культури не воювали між собою, а контактували і мирно співіснували. Результатом цього маємо найсвіжіші дослідження, які ми проводили у Винниках на горах Жупан та Лисівка у липні. І ми здобули унікальні речі обох цих культур, які проявляються в кераміці, мальованому посуді. Тобто, ця культура лійчастого посуду запозичувала такі незвичні для себе речі, як власне трипільський мальований посуд. Інший здобуток – це мідне виробництво. Маємо мідні голки з Жупана і Лисівки – це теж вважається вплив трипільської культури. До унікальних і неповторних виробів, які належать до культури лійчастого посуду, належать флягоподібні посудини – тут простежується аналогія з маковою голівкою: якщо посудину перевернути іншої стороною, то це була маківка. Дослідники вважають, що вже в цей час племена культури лійчастого посуду використовували мак як опіум і для лікування, і для релаксації, і для певних ритуальних заходів. Ці всі предмети можна оглянути: в Історичному музеї – колекція з Малих Грибовичів. Колекція з Високого замку, яка є унікальною, оскільки пам’ятка втрачена, знаходиться в археологічному музеї Інституту українознавства, а усі матеріали з Винник знаходяться у місцевому музеї», - розповів куратор виставки, кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Андрій Гавінський.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ