Національний музей у Львові має одну з найцінніших збірок килимів. Вона нечисельна — нараховує лише 280 одиниць збереження, але географія їхнього походження надзвичайно широка — це килими Київщини, Полтавщини, Слобожанщини, Поділля, Буковини, Гуцульщини, Львівщини, а також створені за проектами художників П.Ковжуна, П.Холодного, С.Гординського та сестер Кульчицьких. Про це йдеться у повідомленні на сторінці Музею у Фейсбуці.
Урізноманітнюють збірку килими з Персії, Боснії, Сербії, Хорватії, намазні килимки мусульманських народів. Вони охоплюють період від XVII ст. до наших днів. У музейній збірці є ворсовий килим-коц, виготовлений у Лаврській майстерні Києва 1692 р. Привіз його до музею 1922 р. разом з іншими унікальними килимами Володимир Пещанський, вчений, архітектор, мистецтвознавець, реставратор, який деякий час працював у музеї (1922— 1926 рр.). Іларіон Свєнціцький назвав ці килими «великокняжим» даром для Львова і скарбом, від якого «віє животворним леготом степів Подніпров’я».
Невелика збірка килимів цінна тим, що досліджуючи її, можна побачити різну техніку ткання, простежити еволюцію стилю орнаменту, від найпростіших композицій, до дуже складних, порівняти різноманітні сюжети килимарської квіткової та геометричної орнаментики, багатство фарб, з’ясувати відмінність килимів східної та західної України.
Також Музей запрошує відвідати віртуальний 3D тур за посиланням.
