Представники «Нафтогазу України» вперше у ході судового процесу із російським «Газпромом» визнали можливість програшу та визнання «Нафтогазу» банкрутом.
«Ми не хочемо програвати «Газпрому», навіть якщо буде рішення, це буде зобов’язання «Нафтогазу», а не держави. «Нафтогаз» просто буде банкрутом. Наші активи при ліквідації «Нафтогазу» розпродаватимуться, і кредитори в межах певної черги будуть отримувати відповідні гроші», - заявив комерційний директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко.
Коментує член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук: «Чим ближче день судового рішення по контрактам купівлі-продажу газу, тим більше нервують у «Нафтогазі». Із останніх заяв представників компанії випливає, що із самого початку обрана тактика судового процесу була шкідлива та збиткова для України. І керівництво «Нафтогазу» в особі Коболева усвідомлювали хибність та провальність своєї політики.
Зрештою, слова Вітренко лише констатували факт того, про що у «Нафтогазі» вперто протягом трьох років суду не визнавали і уникали взагалі згадувати. До 2017 року можна було почути лише заяви про близьку перемогу у суді Стокгольму. Зараз же мова йде про знищення «Нафтогазу» як компанії, а з нею і втрата матеріальних активів.
Заяви «Нафтогазу», що у випадку програшу в Стокгольмі компанія буде відповідати лише своїм майном, – це чергові байки для довірливих громадян. Якщо у «Нафтогазі» роблять вигляд, що не знають, то ЄБРР, Світовий банк і МВФ вже давно окреслили сценарій програшу України у Стокгольмському арбітражі.
Більше того, про такий варіант розрахунку відомо давно. Кредитори «Нафтогазу» та уряду України вже давно розробили рецепт вирішення такої проблеми. Як відомо, усі зобов’язання «Нафтогазу» гарантуються урядом України і, відповідно, державою. А тому для виплати поки що теоретичного судового боргу «Нафтогазу» уряду не залишиться іншого виходу як розплатитися майном, яким зараз управляють у «Нафтогазі». І це не лише ГТС (магістральні газопроводи і підземні сховища), а й видобуток газу («Укргазвидобування»). Безумовно, що для утвердження такого рішення необхідно буде ухвалити окремий закон, але це питання вже радше політичне.
На цьому фоні варто згадати як голова правління «Нафтогазу» Коболев оцінював вартість ГТС у 30 млрд дол., а «Укргазвидобування» - у 10 млрд дол. А, як відомо, сьогодні претензії «Газпрому» до «Нафтогазу» складають 50 млрд дол.
Також програш «Нафтогазу» у суді Стокгольму може привести не лише до банкрутства компанії, а й до нових зобов’язань компанії-правонаступника виконувати рішення та оплачувати газ згідно умови «бери або плати». Саме умова «бери або плати» - одна із слабих ланок позиції «Нафтогазу».
Варто згадати популярну логіку поділу людей на «агентів» Кремля, «Газпрому» чи Путіна, яку у тому числі сповідують керівники «Нафтогазу». Згідно саме такої логіки, то нинішнє керівництво «Нафтогазу» (той таки Коболев, Вітренко) вміло поєднують і формальну службу на уряд України, і службу на «Газпром» та Кремль. Адже саме їх так зване ефективне реформаторське управління підштовхнуло «Газпром» та ЄС до посилення співпраці, посприяли початку реалізації проектів «Північний потік-2» і «Турецький потік», прискорило девальвацію цінності ГТС України. І, найголовніше, тепер ця команда веде «Нафтогаз» до банкрутства і навіть відкрито заявляє, що не бачить у цьому нічого поганого.
Тому усі щирі запевнення представників «Нафтогазу», що програш у суді Стокгольму і банкрутство компанії не буде стосуватися ГТС України, - цинічний обман».
