Уряд Південної Кореї пропонує збільшити тривалість робочого тижня з 52 до 69 годин, що викликає обурення серед молодого населення країни та профспілок.
Як пише CNN, минулого тижня південнокорейський уряд був змушений переглянути план, який передбачав збільшення максимальної кількості робочих годин з поточних 52 до 69 на тиждень. Це викликало негативну реакцію серед міленіалів (люди, народжені у період з 1983 по 1994 рр.) та представників покоління Z (народилися у 1995-2003 рр.)
За даними ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку), працівники східноазійської економіки мали один з найдовших робочих днів у світі — у 2021 році вони посідали четверте місце, поступаючись лише Мексиці, Коста-Риці та Чилі.
Проте уряд підтримав план підвищення верхньої межі під тиском бізнесу, що прагнув підвищити продуктивність праці, аж поки не зіткнувся з рішучою опозицією з боку молодого покоління та профспілок.
Підвищення верхньої межі розглядалося як спосіб розв'язання проблеми дефіциту робочої сили, з якою стикається країна через зниження рівня народжуваності, який є найнижчим у світі, та старіння населення.
Старший секретар президента Південної Кореї Юн Сук Йол заявив, що уряд візьме новий "напрямок" після того, як прислухається до громадської думки, і запевнив, що зобов'язується захищати права та інтереси мілленіалів, покоління Z і працівників, які не є членами профспілок.
Лише нещодавно у 2018 році на вимогу населення країна знизила обмеження з 68 годин на тиждень до нинішніх 52 (40-годинний робочий день плюс 12 годин компенсованих понаднормових). Хоча в реальності, кажуть критики, багато працівників під тиском, змушені працювати довше.
За даними ОЕСР, у 2021 році південнокорейці працювали в середньому 1 915 годин, що значно перевищує середній показник по ОЕСР (1 716 годин) та середній показник по США (1 767 годин).
Тривалий робочий день, високий рівень освіти та збільшення кількості жінок на ринку праці колись широко приписували значному економічному зростанню країни після Корейської війни в 1950-х роках, коли вона перетворилася з бідної економіки на одну з найбагатших у світі.
Однак критики кажуть, що зворотний бік довгого робочого дня можна побачити в десятках випадків "gwarosa" — "смерті від перевтоми" — коли виснажені люди платять своїм життям через серцеві напади, нещасні випадки на виробництві або недосипання за кермом.
За даними Національного статистичного управління, окрім випадків ґвароси, країна також має найвищий рівень самогубств серед розвинених країн.
"Для уряду (і компаній) вкрай важливо розв'язувати нагальні проблеми, які вже впливають на життя людей, — сказала прессекретарка сеульської феміністичної групи Хейн Шим. — Не можна ігнорувати потребу в підтримці та здоровому балансі між роботою та особистим життям, якщо ми хочемо забезпечити благополуччя людей в умовах найвищого рівня самогубств в ОЕСР".
У 2017 році, за рік до того, як уряд зменшив максимальну тривалість робочого часу, сотні людей померли через перевтому, згідно з урядовими даними. Навіть коли ліміт був скорочений до 52 годин, випадки "ґвароси" продовжували згадувати у медіа. У 2020 році профспілки заявили, що 14 кур'єрів померли через перевтому, пожертвувавши своїм психічним здоров'ям і благополуччям заради того, щоб країна продовжувала працювати в розпал пандемії Covid-19.
