Громадянська мережа ОПОРА оприлюднили результати вимірювання всеукраїнського Індексу публічності місцевого самоврядування. Рівень публічності місцевого самоврядування Львова визначено задовільним. Про це сьогодні, 4 жовтня, під час прес-конфренції у Львівському прес-клубі повідомив координатор кампанії «Вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування» Олександр Неберикут.
«Рівень публічності місцевого самоврядування у Львові відповідно до запропонованої методології Індексу вимірювання визначено задовільним», - зазначив Олександр Неберикут.
За словами експертів, із загальним показником у 61%, Львів, поряд з двома іншими муніципалітетами – Луцька та Івано-Франківська, замикає трійку міст, які стали першими у рейтингу.
«Попри те, публічним орган місцевого самоврядування вважати не можна. Відповідно до запропонованого методу ранжування, Львову не вистачає 20 позицій (третина існуючих показників), щоб бути класифікованим як публічне місто», - зазначила інформаційний директор Громадянської мережі ОПОРА у Львові Ірина Швець.
Що стосується окремих об’єктів, рівень публічності яких вимірювався та впливав на позицію Львова серед інших міст, то їхні показники у запропонованому рейтингу дещо відрізняються. З-поміж трьох об’єктів дослідження, виконавчі органи Львівської міської ради визначені більш публічними, ніж міський голова та представницький орган територіальної громади – рада.
Як зазначила Ірина Швець, публічність діяльності головної посадової особи міста Андрія Садового оцінена у 66%.
«У рейтингу 11 міських голів він посідає четверте місце, поступаючись своїм колегам з Донецьку, Луцьку та Івано-Франківську. Поряд із загальним Індексом місцевого самоврядування Львова, показник публічності міського голови має задовільний рівень. Відсутність практики звітування головної посадової особи місцевого самоврядування перед територіальною громадою на відкритій зустрічі та низький рівень особистого залучення мешканців міста до участі в управлінні місцевими справами – знижують рейтинг міського голови», - зазначила експерт.
Ірина Швець додала, що попри комунікацію із ЗМІ Садовий все ж не виконує норму закону, щодо щорічного звітування перед громадою.
Також експерти звернули увагу на те, що не усі розпорядження міського голови оприлюднюються на офіційному сайті. Зокрема, це стосується кадрових питань та заміщення вакантних посад.
Не додало Садовому в оцінці його публічності й питання особистого прийому.
«На спілкування з мешканцями міський голова Львова відводить лише чотири години на місяць, однак процес запису на прийом дуже складний. Для цього потрібно написати заяву, викласти у довільній формі питання, надати пакет документів та відмови від виконавчих органів. Лише тоді, не менше як через місяць, ви зможете потрапити на прийом до міського голови. Така процедура не прийнятна», - наголосила Ірина Швець.
Окрім того, за словами експертів, розрекламована міським головою «гаряча лінія» не працює, адже три дні намагання додзвонитися за вказаними телефонами стали безрезультатними.
Найвищий ступінь публічності з-поміж трьох суб’єктів визначено за виконавчими органами Львівської міської ради – 73%. Загалом цей показник у рейтинговому співвідношенні є одним з провідних, та поступається лише муніципалітету Івано-Франківська. Найбільш вагомою стала практика звітування виконавчими органами про свою діяльність на відкритих зустрічах з львів’янами, а також пасивне інформування мешканців про послуги, функції та контактні дані чиновників, які їх надають.
«Найбільше запитань викликав виконком ЛМР, адже жодної інформації про нього не вдалося знайти, тому неможливо зрозуміти, чим він займається. Також залишаються не оприлюдненими рішення, які приймають на виконкомі, зокрема рішення які стосуються результатів відчуження комунального майна, виконання бюджету тощо», - розповіла Ірина Швець.
Найменший показник Індексу публічності серед досліджуваних об’єктів, за словами аналітиків, має представницький орган територіальної громади – 46%.
«Депутатський корпус Львова отримав низький рівень публічності та займає п’яту сходинку у загальному рейтингу 11 міських рад. Незважаючи на те, що змістово офіційна веб-сторінка місцевих обранців є прикладом для наслідування іншими Радами та доброю практикою прозорості в Україні загалом, однак неврегульованість процедури та невизначеність термінів звітування на місцевому рівні – позбавляє членів територіальної громади права на інформацію про діяльність своїх обранців», - зазначила Ірина Швець.
Додамо, що дослідження, яке провела ОПОРА, базувалося на спеціально розробленій методології. Воно презентує рівень відкритості, прозорості та підзвітності місцевого самоврядування, а саме: міського голови, виконавчих органів та депутатів – трьох основних об’єктів вимірювання.
Дослідження націлене на те, щоб зрозуміти наскільки публічно приймаються рішення і втілюється в життя політика муніципалітету, і яким є внесок основних суб’єктів місцевого самоврядування в цей процес. Загалом вимірювання охопило 11 обласних центрів України – Донецьк, Івано-Франківськ, Луганськ, Луцьк, Львів, Миколаїв, Одесу, Рівне, Черкаси, Чернігів та Ужгород. Протягом останніх чотирьох місяців у цих містах представники мережі ОПОРА та партнерських організацій надсилали запити на інформацію, ходили на прийоми до чиновників та депутатів, відвідували пленарні засідання рад, аналізували контент офіційних веб-сайтів та друкованих видань рад. Результатом такої роботи стали відповіді на оперативні питання (всього – 202), що дало змогу об’єктивно оцінити роботу органів та посадових осіб місцевого самоврядування та скласти рейтинг публічності муніципалітетів.
Фото - Сергій Бобра, Гал-інфо.
