В Україні «розпочали брутальну атаку» проти національних меншин, про що свідчить рішення КСУ щодо невідповідності Конституції закону «про засади державної мовної політики», заявив 1 березня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, - Радіо Свобода.
«Український уряд поставив перед собою два націоналістичні завдання – перше: щоб нацменшини не могли вчитися, друге: щоб не мали можливості розмовляти рідною мовою», – сказав Сійярто.
На думку урядовця, ознаками того, що нацменшини «стали мішенню» є події довкола «мовного закону», а також підпалу офісу Товариства угорської культури на Закарпатті.
«А зараз скасовують закон, який забезпечує можливість, щоб нацменшини могли вживати власну мову. У правовій державі не відбуваються речі, які мають місце в Україні», – сказав Сійярто.
Він заявив, що в так званому «законі Ківалова-Колесніченка» допустима межа вживання мови нацменшин починалася з десяти відсотків, а в новому законопроекті депутати «хочуть прив’язати до 33-х відсотків», сказав Сійярто.
«Останні події зміцнили позицію Угорщини, що вона не підтримуватиме євроатлантичних зусиль Києва, доки не буде налагоджено ситуацію із правами нацменшин», – додав він.
Раніше сьогодні голова Верховної Ради України Андрій Парубій запропонувавухвалити новий закон про мову, заявивши, що в парламент подані кілька тематичних законопроектів.
Ухвалений за президентства Віктора Януковича у 2012 році закон «Про засади державної мовної політики» передбачав запровадження офіційної двомовності в регіонах, де чисельність національних меншин перевищує 10 відсотків. Верховна Рада України проголосувала за скасування «мовного закону» ще у лютому 2014 року, однак президент досі не підписав і не ветував законопроект про це, відтак закон далі чинний.
28 лютого Конституційний суд України визнав закон «про засади державної мовної політики», так званий «закон Колесніченка-Ківалова», неконституційним.
