Через застарілі завищені норми тепловитрат українці переплатили від 6,4 млрд до 10,6 млрд грн за опалювальний сезон 2014–2015 рр. Такі результати дослідження ГО «Публічний аудит» щодо обґрунтованості тарифів на опалення, – розповідає керівник громадської організації Максим Гольдарб.
«Ми проаналізували встановлені тарифи за всіма 169-ма теплогенеруючими підприємствами і виявили, що місячний обсяг теплової енергії за цими підприємствами відрізняється до двох разів (від 0,0205 до 0,0399 Гкал/м2). Це пов’язано насамперед із застарілими нормативами тепловитрат, які в деяких регіонах завищені майже в 3,5 рази», – розповідає він.
Так, «Публічний аудит» порівняв норми тепловитрат за КТМ 1993 року, ДБН-в.2.6-31 2006 року, а також, для аналогії, взяв норми Росії та Білорусії, де стан і тип будинків подібний до вітчизняних.
Отримані дані свідчать про те, що місячна норма тепловитрат, на підставі якої розраховано та в жовтні 2014 року затверджено тарифи на опалення, в порівнянні з нормами ДБН вища на 89–150%.
Якщо проаналізувати середні норми Іжевська (0,0160), то встановлені в Україні норми вищі на 52-100%, а в деяких регіонах перевищують норми тепловитрат Якутії.
Крім того, робоча група Верховної ради України встановила факт завищення у 3,46 рази нормативного споживання теплової енергії в Сумах. Так, порівнявши обсяги споживання тепла житлових будинків одного типового проекту, які мають однакову опалювальну площу та параметри тепловтрат (по вулиці СКД та по вулиці Комсомольська), експерти встановили, що за будинком, який обладнано лічильником теплової енергії, обсяг споживання становив 180,5 Гкал, у той час як на будинок, необладнаний будинковим лічильником тепла, за той же період було списано 625 Гкал теплової енергії.
Виходячи з цих даних, громадські аудитори вирішили підрахувати, яка загальна сума переплат населенням за минулий опалювальний сезон. «Розрахунки нескладні. Аудитори взяли кількість квартир без лічильників, які сплачували за такими нормативами – їх в Україні 7,9 млн. Середня вартість опалення метра квадратного – 9 грн. Якщо виходити з мінімальної суми переплат (30 % від діючого нормативу), отримаємо суму в 6,4 млрд грн. А оскільки нормативи завищені в два рази (50 % від чинного нормативу), середня сума переплат становить понад 10 млрд», – стверджує Максим Гольдарб.
«Якщо виходити з того, що середня площа квартири – 50 м2, то в середньому сім’я в за опалювальний сезон переплачувала від 810 до 1350 грн, залежно від територіального розташування житла», – пояснює аудитор.
«Насправді зараз ми піднімаємо питання про те, що тодішнє керівництво НКРЕКП, Мінрегіон розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства винне у завищених тарифів на тепло та переплаті колосальних сум. Саме В. Демчишин, тодішній Голова НКРЕКП та С. Черних, Директор Департаменту з регулювання відносин у сфері теплопостачання НКРЕКП, у жовтні минулого року підписали постанову про затвердження несправедливих тарифів. Теперішній в.о. Голови НКРЕКП Д. Вовк, незважаючи на поінформованість у цьому питанні, незважаючи на те, що сам же в квітні ініціював перед Кабміном зниження нормативів теплоспоживання у 2 рази, тим не менше в травні цього року затвердив на основі застарілих норм нові тарифи на тепло, які вищі від попередніх удвічі. Тобто, в наступному опалювальному сезоні населення може переплатити не 10 млрд, а 20 млрд грн», – вважає керівник «Публічного аудиту».
За його словами, тодішній очільник Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В. Гройсман, теперішній міністр Г. Зубко не забезпечили належного контролю у сфері теплопостачання; відклали розробку й затвердження актуальних порядків, норм, стандартів і правил у сфері ЖКП, через що населення переплатило в минулому році мільярдні суми і буде змушене, якщо й надалі закриватимуться очі на це питання, переплачувати знову – причому, ще вдвічі більше.
