Слухай онлайн
Cуспільство  |  Культура  |  Історія

Воїни у вишиванках, або Боротьба з вірусом, який вражає пам’ять

21 травня українці святкують День вишиванки. Інформаційна агенція «Гал-інфо» спільно із Музеєм народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького реалізувало мистецький фотопроєкт «Воїни у вишиванках».
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
1/2

У проєкті взяли участь учасники бойових дій, ветерани війни на Донбасі, військові медики. Усі вони одягнули вишиванки та військові однострої, аби продемонструвати тяглість та неперервність українських традицій.

Про ідею виникнення проєкту розповіла заступниця директора Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького Леся Гарасим.

«Фондова збірка нашого Музею, без перебільшення, є однією із найцікавіших, зокрема у групі одягу. Майже 8 тисяч одиниць вбрання із Західної України, більшість з яких вишиті сорочки. Ними опікується наукова співробітниця Люба Сварник.

Щороку до Дня вишиванки справді маємо великий ажіотаж: нас просять розповісти про найцікавіші, найдавніші, найнезвичніші сорочки. Зрештою, їх завше можна побачити на фондових виставках, що проводить Музей», - сказала Леся Гарасим.

За її словами, цього року естетичний та культурний контекст ми вирішили розширити до соціального.

«Сьогоднішній День вишиванки присвячений темі родоводу. Її можна розвивати по-різному: крізь призму окремої родини або й тяглості нації. Ми можемо розважати над старими фотографіями родичів, можемо фотографуватися у вишитих сорочках – давніх і нових, можемо говорити про класиків у вишиванках – кожен варіант наповнює свято оригінальними сюжетами, які, наче різнокольорові нитки, творять унікальні взори на полотні суспільної пам’яти.

Наш спільний із Гал-інфо фотопроєкт #воїни_у_вишиванках – це одна із барв, яка, вважаємо, має домінувати щонайменше доти, поки на Сході йде війна.

Так склалося, що пандемічні реалії витіснили цю тему на марґінеси інформаційного простору, проте мусимо пам’ятати, що є ще страшніший вірус – він вражає пам’ять цілих поколінь і провокує нарости омели на родовому дереві нашої нації.

Цим фотопроєктом ми хочемо подякувати усім воїнам, що боролися і досі борються за українську державність, а також нагадати усьому світові, що український взір – незнищенний, бо тут переплетені тисячолітня традиція, національна пам’ять й усвідомлений обов’язок кожного українця їх захищати», сказала Леся Гарасим.

Ігор ГАЛУШКА ("Тесак")

  • старший сержант, полк "Азов"
Ігор Галушка. Фото Олена Ляхович
Ігор Галушка. Фото Олена Ляхович
Ігор Галушка. Фото Олена Ляхович
Ігор Галушка. Фото Олена Ляхович
Ігор Галушка. Фото Олена Ляхович
Ігор Галушка. Фото Олена Ляхович
1/3

Герой Революції Гідності, який разом із товаришами рятував людей під час снайперського обстрілу на вул. Інститутській у Києві.

З початку російської агресії на Донбасі Ігор Галушка підписав контракт і пішов на фронт. У 2017 році він зазнав важкого поранення голови від кулі ворожого снайпера, рятуючи життя свого побратима. Він пройшов шлях тривалого лікування та реабілітації. Зараз він у Національній збірній "Invictus Games 2020".

Для проєкту Ігор Галушка обрав давню львівську вишиванку, яка належала його дідові.

"Вишиванка це один із найпотужніших символів та оберегів нашої нації, який закладений у нашому генетичному коді", сказав він.

Ігор ФЛЬОРКО («Яр»)

  • полк "Азов", 3-я рота оперативного призначення 
Ігор Фльорко. Фото Олена Ляхович
Ігор Фльорко. Фото Олена Ляхович
Ігор Фльорко. Фото Олена Ляхович
Ігор Фльорко. Фото Олена Ляхович
Ігор Фльорко. Фото Олена Ляхович
Ігор Фльорко. Фото Олена Ляхович
Ігор Фльорко. Фото Олена Ляхович
Ігор Фльорко. Фото Олена Ляхович
1/4

Герой Революції Гідності, який разом із друзями рятував людей на вул. Інститутській під час обстрілів. З перших днів війни Ігор Фльорко пішов на фронт.

"Вишиванка – це наша культурна спадщина, наше джерело пам’яті, джерело спогадів про наших славних предків", сказав Ігор Фльорко.

Янголи Інститутської: Історія п’ятьох сміливців, які під кулями снайперів рятували поранених (Частина 1)

Ігор Галушка та Ігор Фльорко. Фото Олена Ляхович
Ігор Галушка та Ігор Фльорко. Фото Олена Ляхович
1/1

Як повідомляло Гал-інфо, 3 травня 2014 року Ігоря Галушку та Ігоря Фльорка разом із іншими «Янголами Інститутської» з нагоди Дня Львова нагородили орденом «Почесний знак Святого Юрія» за сміливість у дні боротьби за волю та єдність України, за вірність у будівництві щасливої та справедливої держави, за мужність без вагань стати охоронцями рідної землі.

Богдан ЛАВРИНІВ

  • демобілізований боєць 24 ОМБр, солдат, старший стрілець 
Богдан Лавринів. Фото Олена Ляхович
Богдан Лавринів. Фото Олена Ляхович
Богдан Лавринів. Фото Олена Ляхович
Богдан Лавринів. Фото Олена Ляхович
Богдан Лавринів. Фото Олена Ляхович
Богдан Лавринів. Фото Олена Ляхович
1/3

Маючи вдома маленького сина та дружину, Богдан Лавринів не розмірковував над тим, чому саме він має іти захищати свою Батьківщину. Коли отримав повістку – під час першої хвилі мобілізації не вагався. Сім'я поставилася до його рішення з розумінням. Богдан, як і тисячі інших чоловіків, прийшов у військкомат і відправився на війну.

11 липня 2014 року під час обстрілу російської реактивної артилерії під Зеленопіллям отримав важкі поранення. Після лікування повернувся на фронт і продовжив службу до демобілізації.

"Вишиванка – це зв’язок з моїм родом, моїми предками. Це наша ідентичність, як української нації", сказав Богдан Лавринів.

Зеленопілля нас прошило осколками

Олександр ДЖУНКІВСЬКИЙ

  • демобілізований боєць 72 ОМБр, сержант
Олександр Джунківський. Фото Олена Ляхович
Олександр Джунківський. Фото Олена Ляхович
Олександр Джунківський. Фото Олена Ляхович
Олександр Джунківський. Фото Олена Ляхович
Олександр Джунківський. Фото Олена Ляхович
Олександр Джунківський. Фото Олена Ляхович
Олександр Джунківський. Фото Олена Ляхович
Олександр Джунківський. Фото Олена Ляхович
1/4

Олександр Джунківський пішов на фронт добровольцем у березні 2014 року. У складі 72-ї бригади брав участь у звільненні населених пунктів Донецької та Луганської областей.

У 2014 році був дуже драматичний виток російсько-української війни. Збройні сили України провели велику кількість успішних операцій по звільненню територій. Однак, влітку сталося одночасно дві трагедії це Зеленопілля та Ізваринський котел. Це перший котел на кордоні з Росією в який потрапила 72-га, 24-та, 79-та бригади. 

Олександр Джунківський разом із побратимами пробув в оточенні майже півтора місяці. На той час військові повністю були відрізані від основних сил. Російська Федерація обстрілювала їх зі своєї території. Олександр був у числі тих бійців, які вирішили прориватися. Прорив тривав кілька днів. З важкими боями військовим вдалося вийти з оточення без жодної підтримки основних сил.

Після лікування та реабілітації повернувся на фронт до демобілізації. 

"Вишиванка – це душа української особистості, душа нашої нації. Це наша духовна матерія, яка захищає цілі покоління. У мене їх три, усі вишила дружина. Сорочка, яка на мені, є дуже особливою. Дружина вишила її за схемою чоловічої сорочки 20-х років, яка є музейним експонатом з Борщівського району. Тут серед квітів та кольорів національного стягу можна побачити золоті тризуби. Це дуже почесно носити їх біля серця", сказав Олександр Джунківський.

Юрко КАЛИНЯК

  • демобілізований боєць 72 ОМБр, 3 гаубична батарея
Юрій Калиняк. Фото Олена Ляхович
Юрій Калиняк. Фото Олена Ляхович
Юрій Калиняк. Фото Олена Ляхович
Юрій Калиняк. Фото Олена Ляхович
Юрій Калиняк. Фото Олена Ляхович
Юрій Калиняк. Фото Олена Ляхович
Юрій Калиняк. Фото Олена Ляхович
Юрій Калиняк. Фото Олена Ляхович
1/4

Львів’янин Юрій Калиняк не лише понад рік воював на Донбасі, але й фіксував війну через свій фотооб'єктив. Коли він отримав повістку, то не розмірковував і пішов служити. Вдома його чекали дружина і двоє маленьких синів.

Для проєкту Юрій Калиняк одягнув особливу для нього вишиванку, яку за давнім буковинським взором вишила йому мама. На ній традиційні барви притаманні Буковині.

"Вишиванка, сорочка вишита руками, серцем, душею. Це спомини про рід. Це символ нації, символ роду і символ України", сказав Юрко Калиняк.

Юрко ВОВКОГОН

  • Добровольчий український корпус, 5-й батальйон, 2-га штурмова рота. Воював у районі населеного пункту Піски і шахти "Бутівка".
Юрко Вовкогон. Фото Олена Ляхович
Юрко Вовкогон. Фото Олена Ляхович
Юрко Вовкогон. Фото Олена Ляхович
Юрко Вовкогон. Фото Олена Ляхович
Юрко Вовкогон. Фото Олена Ляхович
Юрко Вовкогон. Фото Олена Ляхович
1/3

Юрко Вовкогон відомий у Львові митець. Коли розпочалася війна він не зміг залишатися осторонь і пішов на фронт добровольцем.

Для проєкту Юрко Вовкогон одягнув свою шлюбну сорочку із візерунком «летєчі» (один із візерунків космацьких вишивок). 

"Цей орнамент давній і про нього є легенда, за якою Дзвінка вишивала цей візерунок Довбушу. Я родом із Печеніжина (Коломийщина), де народився Олекса Довбуш, тому для мене це дуже символічно. Вона рідна для мене і символізує ту справу, яку робив Олекса Довбув, і яку ми зараз далі продовжуємо.

Вишиванка – це пам'ять про людей, які були перед тобою. Про те, як вони відчували цей світ, що для них було красивим, їхні міркування і усвідомлення свого місця у цьому. Так само, як усвідомлення однієї ниточки у вишиванці свого життя, яке має бути передано далі. Почуття краси, яке було перед тобою. Ти можеш до нього щось своє додати і передати його далі", – сказав Юрко Вовкогон.

Андрій ІВАЩЕНКО

  • полковник медичної служби, начальник Військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України.
Андрій Іващенко. Фото Олена Ляхович
Андрій Іващенко. Фото Олена Ляхович
Андрій Іващенко. Фото Олена Ляхович
Андрій Іващенко. Фото Олена Ляхович
Андрій Іващенко. Фото Олена Ляхович
Андрій Іващенко. Фото Олена Ляхович
1/3

З серпня 2015 року брав участь у керівництві медичним забезпеченням і керівництвом медичної служби Маріупольського прикордонного загону, бойових комендатур «Сартана» та «Зоря».

«Для мене вишиванка – це душа українця. Вишиванка, яка на мені дуже дорога, адже її подарувала пацієнтка, якій я врятував життя. Для мене – це пам’ять і нагадування про місію лікаря. Мені було надзвичайно приємно, що так високо оцінили мою роботу як лікаря», сказав Андрій Іващенко.

Назар ІЛЬКІВ

  • начальник ендоскопічного кабінету клініки хірургії Військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України, старший лейтенант медичної служби, лікар
Назар Ільків. Фото Олена Ляхович
Назар Ільків. Фото Олена Ляхович
Назар Ільків. Фото Олена Ляхович
Назар Ільків. Фото Олена Ляхович
Назар Ільків. Фото Олена Ляхович
Назар Ільків. Фото Олена Ляхович
Назар Ільків. Фото Олена Ляхович
Назар Ільків. Фото Олена Ляхович
1/4

У зоні АТО був двічі з 2015 по 2016 роки, мобілізований у складі МП батальйону ім. Генерала Кульчицького, начмед зведеного загону.

З 2017 по 2018 роки був лікарем медичного пункту Донецького прикордонного загону.

«Вишиванка – це символ українського народу. Вишиванка, яка на мені дуже дорога для мене, адже її обрала моя дружина», – сказав Назар Ільків.

Володимир КОВТУНЯК

  • отоларинголог-хірург Військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України.
Володимир Ковтуняк. Фото Олена Ляхович
Володимир Ковтуняк. Фото Олена Ляхович
Володимир Ковтуняк. Фото Олена Ляхович
Володимир Ковтуняк. Фото Олена Ляхович
Володимир Ковтуняк. Фото Олена Ляхович
Володимир Ковтуняк. Фото Олена Ляхович
1/3

З серпня 2015 по серпень 2017 роки був лікарем-ординатором хірургічного відділення 66-го військового мобільного госпіталю Донецького напрямку.

Для проєкту він одягнув сорочку із давнього полотна, яке виготовила його бабуся.

«Моя бабуся пряла це полотно на Поділлі. Вишивка на сорочці сучасна, але тканина давня і дорога тим, що зроблена руками моєї бабусі. Для мене вишиванка – це один із головних наших символів», сказав Володимир Ковтуняк.

Маркіян СЛУЖИНСЬКИЙ

  • контролер відділення організації повсякденної діяльності Військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України
Маркіян Служинський. Фото Олена Ляхович
Маркіян Служинський. Фото Олена Ляхович
Маркіян Служинський. Фото Олена Ляхович
Маркіян Служинський. Фото Олена Ляхович
Маркіян Служинський. Фото Олена Ляхович
Маркіян Служинський. Фото Олена Ляхович
1/3

З 2015 по 2016 роки служив в складі в/ч пп В0377 на посаді начальника електростанції інженерно-саперного взводу.

«Вишиванка – це традиційний український одяг, який носили наші предки. Зараз її переважно одягають на свята, але раніше її вбирали щодня, як захист. Вишиванка це свого роду ідентичність, яка дозволяє нам вирізнятися серед інших народів та націй», сказав Маркіян Служинський.

Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
1/3

Нагадаємо, напередодні свята Міністерство ветеранів розпочало флешмоб, до якого запрошуються всі охочі військові та цивільні. Для участі необхідно розмістити фото у традиційному українському одязі з хештегами #вишиванкаветерана #мояідентичність та розказати, яке значення для вас має українська вишиванка.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...
");