Слухай онлайн
Cуспільство

Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк) звернувся з нагоди Дня мирянина

Із нагоди Дня Мирянина Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ Львівський, видав Пастирське звернення – повідомили в прес-службі Львівської єпархії УГКЦ.
 У документі йдеться: «Дорогі у Христі брати і сестри, 27 червня 2006 року у п’яту річницю проголошення блаженними новомучеників нашої Церкви і в шістдесят п’яту річницю мученицької смерті бл. о. Миколи Конрада та Володимира Прийми, тодішнього дяка, якого Українська Греко-Католицька Церква проголосила покровителем мирян – у Львівській архиєпархії відзначаємо День мирянина.
Благословляючи відзначення Дня мирянина, хочу звернути Вашу увагу на саме слово «мирянин» і на роль мирян у житті Церкви. Катехизм Католицької Церкви чітко означує, що мирянином є кожна охрещена в Церкві людина, яка не належить до чернечого стану і не має священичих свячень. Тобто, мирянин – це кожна віруюча людина, яка бере участь у літургійному житті Церкви. Саме слово може мати оманливе забарвлення, що ніби віруючі поділяються на церковних і світських, тобто тих, хто посвячений для служіння при Церкві й тих, хто трудиться у світі поза Церквою. Проте, таке пояснення слова «мирянин» є хибним. Дійсно, наше життя дуже складне, людина залишається у світі, але вона не може забувати, що вона – духовне єство і їй потрібна Церква, спільна молитва, участь у святих Таїнствах та Літургії. Кожен охрещений покликаний до святості: «Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий»  – такими словами кличе Христос кожну людину до святості. Цю святість ми осягаємо впродовж цілого нашого життя, не лише тоді, коли ми перебуваємо на молитві, в храмі, чи посвяченому місці, але й тоді, коли ми їмо, вчимося, працюємо, відпочиваємо, мандруємо...; коли ми діти, молоді, чи у зрілому віці. Тому ми повинні дорожити кожною виконуваною працею, послугою, заняттям, щоб зі старанністю виконувати їх та отримувати освячення. Кожна хвилина нашого життя, кожна подія є нагодою наслідувати Христа, взяти свій хрест і йти слідом за Спасителем. Перебуваючи у світі, мирянин покликаний трудитися над освяченням самого себе й того середовища вірних, у якому перебуває.
Наше освячення стається через наше служіння Богу, а освячує нас Господь. Отже, служіння Богу й освячення себе не належить виключно богопосвяченим особам – священикам, єпископам чи ченцям і черницям. Святий Іван Золотоустий пригадує: «Ти дуже помиляєшся і обдурюєш себе, коли думаєш, що інше вимагається від мирянина, а друге від монаха; різниця між ними в тому, що один вступає в подружжя, а другий ні... Хто кляне, чи буде він тим або другим, однаково буде осуджений, тому що Христос, ... не зробив такої різниці». Служіння Богові повинно стати притаманним кожній охрещеній особі і служити ми повинні з радістю усім: «... усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили». Тому Свята Церква наголошує, особливо після II Ватиканського Собору, на ролі мирян, на їхній особливій місії служіння Богу й ближнім. «Саме свідчення християнського життя і добрі діла, виконані в надприродному дусі, мають силу потягнути людей до віри і до Бога». Де б не знаходилася охрещена людина, яку освіту не мала б, яку б працю не здійснювала, вона може і покликана бути свідком Христовим на своєму місці. Лікар – належно лікуючи хворих; учитель – сумлінно допомагаючи учневі пізнавати правду; столяр – якісно виготовляючи меблі; державний службовець – чесно і вчасно виконуючи покладені на нього громадою обов’язки в імення Христове, заради ближнього і задля спільного блага.
Мирянин може здійснювати служіння сам, а також будучи членом християнського товариства. Свого часу Митрополит Андрей Шептицький особливо заохочував мирян об’єднуватися в товариства задля організованого відстоювання в світі християнських моральних цінностей, задля освячення світу своїм прикладом і своїми діями.
У цьому служінні мирян, особливо важлива співпраця з духовенством, бо духовенство і миряни – це два крила Церкви. Де існує така співпраця, там Церква жива, бо вона вказує на спільність шляху священика і громади. Тут важливо пам’ятати, що мирянин і священик, кожен працюючи у своєму напрямку допомагають один одному виконувати завдання дане апостолам: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи».
У своєму посланні до учасників Конгресу Католиків Східної Європи, Іван Павло ІІ писав: «У Церкві надійшов час мирян! Вчиніть так, щоб його світло засяяло у Вашому особистому житті, у Ваших сім’ях, на місцях праці, у сфері культури, політики, у всіх ділянках, які сприяють зміцненню миру і будуванню суспільного ладу, що більше відповідає людині та шанує її невід’ємну гідність».
Дорогі у Христі брати і сестри! Заохочую Вас взяти активну участь у відзначенні Дня мирянина і маю надію, що цей день дасть поштовх до активізації праведного мирянського життя в кожній парохії. Вважаю, що потрібно гідно носити ім’я мирянина, це – велика честь для кожної охрещеної особи, що дорожить членством у громаді Святої Церкви. Приймайте силу від Господа, котрий ласкаво уділяє її кожній людині, щоб досягнула вершини праведності й гідно виконала Його святу Волю».
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...