Маркерами простору окупанта на Львівщині досі залишаються десятки пам'ятників невідомим солдатам та інших об’єктів монументального мистецтва. Близько 180 із них в минулому столітті внесені до переліків щойно виявлених пам’яток. Однак вони не занесені до реєстру Міністерства культури та інформаційної політики, інформує Львівська ОВА.
Відтак департамент архітектури та розвитку містобудування допомагає громадам пройти необхідну процедуру, щоб законодавчо правильно позбутися російських пам’яток-маркерів окупанта на своїй території.
Про це у коментарі для “Українського радіо: Львів” розповіла директорка департаменту архітектури та містобудування Львівської ОВА Олена Василько.
За її словами, від початку повномасштабного вторгнення росії громади Львівщини почали дуже активно працювати над ліквідацією монументів радянської доби. І фахівці департаменту підтримують ці процеси.
“Забирати маркери окупанта з нашої території давно на часі. Ми звертаємося до МКІП, щоб отримати офіційну відповідь, що міністерство не вноситиме запропоновані колись монументи до Реєстру. І тоді спосіб їх демонтажу стає простішим. Водночас нагадуємо громадам, питаємо, які об’єкти вони хотіли б вилучити, напрацьовуємо “дорожню карту”, формуємо пакети необхідних документів і подаємо на розгляд Міністерству культури”, — розповідає Олена Василько.
Рішення про знесення радянських пам'ятників, які не є пам'ятками, приймає сама громада. Жодних погоджень від органів охорони культурної спадщини не потрібно.
“Також маємо ініціативну групу, члени якої переконані, що деякі з цих об’єктів потрібно зберегти в майбутньому музеї історії тоталітарного режиму. Адже ми — європейська нація і не можемо нищити по-варварськи об'єкти, які мають мистецьку цінність. Їх варто музеєфікувати з метою переосмислення. Маємо пам'ятати ці страшні сторінки нашої історії, щоб не допустити їхнього повторення, щоб наші діти знали, що таке справжній радянський союз”, — зазначає директорка департаменту.
Олена Василько також додала, що зараз ведуться роботи з пошуку відповідного місця, в якому можна було б розмістити частину радянських монументів, за прикладом музею "Територія Терору".
