Слухай онлайн
Cуспільство

Як карантин впливає на щастя українців: результати дослідження

Вчора, 14 квітня, у прямому ефірі на Facebook експерти Українського інституту дослідження щастя оприлюднили результати всеукраїнського дослідження впливу карантину на щастя українців, яке вони провели за допомогою анкетування з 31 березня по 10 квітня 2020 та 2021 рр. Про це повідомили 15 квітня Гал-інфо у пресслужбі ЛМР.
Фото Гал-інфо, Олена Ляхович
Фото Гал-інфо, Олена Ляхович
1/1

Результати представили автори дослідження – експерти Українського інституту дослідження щастя Роман Пурій, директор та співзасновник УІДЩ, Уляна Лущ-Пурій, к. філос. н., доцентка, співзасновниця та координаторка міжнародної співпраці УІДЩ, Ірина Голяш, к. екон. н., доцентка, Андрій Базилевич, д. мед. н., професор, президент Світової федерації українських лікарських товариств.

Інформаційні партнери оголошення результатів дослідження УІДЩ ʺВплив карантину на щастя українцівʺ: Львівське конференц-бюро, Інформаційне агентство ʺЧорним по біломуʺ та газета ʺНародне здоров’яʺ.

Цікаво, що у 2020 році (через три тижні після початку карантину) 76,4% респондентів відповіли ствердно, тоді як у 2021 році (аж через рік після початку карантину) тільки 67,4% вважають, що були щасливими до карантину. Виявлене зниження показника на 9% свідчить на користь того, що наші спогади відображають не реальні події, а наші уявлення про ці події. Крім того, наші спогади можуть змінюватися впродовж часу.

Суб’єктивне відчуття щастя під час карантину знизилося на 8,4%: у 2020 році на початку карантину 63,2% українців вважали себе щасливими, тоді як зараз – 54,8%. Кількість нещасливих людей також зросла: у 2020 році до початку карантину вважали себе нещасливими 3,9% опитаних, з початком карантину  кількість нещасливих зросла до 13,7%, а через рік карантинних обмежень становить 17,9%. Не змогли визначитись, чи вони щасливі, 19,7% українців до початку карантину і 27,4% станом на початок квітня 2021 року.

На відміну від суб’єктивного відчуття щастя, оцінка рівня задоволеності життям до та під час карантину є однаковою в результатах і цьогорічного, і минулорічного досліджень. Порівняльний аналіз свідчить, що загальна оцінка рівня задоволеності життям за шкалою від 0 до 5 знизилася з 3,9 балів до карантину до 3,3 балів під час карантину.  

У рейтингу факторів, які спричиняють найбільший дискомфорт українцям під час карантину, перше місце у 2020 році посіло соціальне (фізичне) дистанціювання (брак спілкування з рідними і друзями), тоді як у 2021 році воно опустилося на друге місце. Натомість рейтинг дискомфортних факторів 2021 року очолює неможливість подорожувати, тоді як у 2020 році вона зайняла аж третє місце. На третьому місці у 2021 році – одразу два дискомфортних чинники: неможливість проводити дозвілля поза домом і зміна розпорядку дня та звичного способу життя, тоді як у 2020 році вони посідали друге та п’яте місця відповідно.

Пріоритетом в цьому періоді свого життя 43,9% респондентів назвали здоров’я, 19,3% – піклування про родину, 8,3% – покращення матеріального становища, 7,2% – духовно-інтелектуальний саморозвиток, 5,8% – освіту та здобуття фаху, 5,5%  – стосунки з коханою людиною, 4,3% – народження та виховання дітей, 3,6%  – кар’єру і 2,1% опитаних обрали опцію ʺіншеʺ.

Сильну тривогу за своє майбутнє в умовах непередбачуваності зовнішніх обставин відчуває більше половини українців: 38,7% українців оцінили свою тривогу за майбутнє на 5 балів (за шкалою від 0 до 5), 22% – на 4, 22,6% – на 3 бали, 9,2% – на 2 бали, 3,9% – на 1 і тільки 3,6% українців зовсім не хвилюються за своє майбутнє.

Зниження рівня своїх доходів 42,6% респондентів відзначили в анкетуванні 2021 р., а з початком карантину у 2020 р. рівень доходів впав у 60, 95%. Під час карантину 6,5% опитаних втратили роботу, у 6,2% роботу втратив хтось із членів сім’ї, 2% довелося закрити свій бізнес, аж 12,1% зазначили, що розглядають можливість поїхати закордон у пошуках роботи. 

Тож, як свідчать результати дослідження, трьома основними чинниками, що негативно впливають на суб’єктивне відчуття щастя українців виявилися: (1) хвилювання за здоров’я і життя рідних та близьких, (2) тривога за своє майбутнє в непередбачуваних соціально-економічних умовах та (3) погіршення матеріального становища.

Практичні рекомендації громадянам України для підвищення відчуття щастя та зміцнення їхнього психічного добробуту в умовах карантинних обмежень, а також пропозиції для урядових структур і органам місцевого самоврядування щодо забезпечення громадянам комфортніших умов життя експерти Українського інституту дослідження щастя публікуватимуть щотижня на своєму сайті.

Переглянути відеозапис оприлюднення результатів дослідження Ви можете за цим посиланням на Youtube-каналі Українського інституту дослідження щастя.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ