Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство

Як "відкосити" від служби в армії і можливі наслідки

Трохи менше, ніж за місяць, 1 квітня, в Україні стартує весняний призов на строкову службу до Збройних сил. Призовна кампанія триватиме до кінця травня, до армії можуть потрапити чоловіки від 20 до 27 років, придатні до служби за станом здоров'я та які не мають права на відстрочку.

Випадки, в яких призовник може отримати відстрочку, чітко прописані в законі України «Про військовий обов'язок і військову службу», а за ухилення від призову передбачена кримінальна відповідальність. «Слово і Діло» склало типовий портрет призовника-ухильника й зібрало найпоширеніші способи уникнути служби в армії.

Отже, найчастіше служби в армії намагаються уникнути чоловіки від 20 до 35 років, які здобули середню або професійно-технічну освіту й задіяні в робітничій галузі або безробітні.

Найлегший спосіб ухилитися від призову – відмовитися від отримання повістки до військкомату. Відзначимо, що повістка має бути вручена особисто людині, яку призивають до армії. Якщо за неї розпишеться хтось інший або документ кинуть до поштової скриньки, він вважається недійсним. Якщо призовник все-таки потрапив до військкомату, він може спробувати «відкосити» на етапі проходження медичної комісії. Наприклад, дати хабара лікарям або симулювати хворобу. Крім того, можна купити медичну довідку «Про непридатність до служби».

Відповідно до закону, право на відстрочку дається громадянам, які мають мінімум двох дітей, молодших за 10 років, вагітну дружину або дружину з інвалідністю. Ще один спосіб уникнути служби в армії, звичайно, непростий, але також використовується: одружитися з багатодітною чи вагітною жінкою.

Можна піти радикальним шляхом і виїхати за кордон або на непідконтрольні Україні території (Крим, частина Донецької та Луганської областей).

З 2014 до 2017 року в Україні було зафіксовано 4 тисячі 403 кримінальних правопорушень, пов'язаних з ухиленням від призову або мобілізації. Пік ухилення від мобілізації припав на 2015 рік, коли були порушені 2 тисячі 256 проваджень. Для порівняння, минулого року – лише 9. Зростає також кількість справ, пов'язаних з ухиленням від військового обліку або спеціальних зборів: у 2014 році була лише одна, а в 2017-му – 128.

Детальніше – на інфографіці.

Як прокоментували Гал-інфо в юридичній компанії ТОВ "ЮКФ "Юридична ліга", чинним законодавством передбачено відповідальність за порушення у сфері виконання військового обов’язку, зокрема в частині порушення правил військового обліку.

Так, Кодексом України про адміністративні правопорушення (стаття 210) передбачена адміністративна відповідальність у формі накладення штрафу від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах. 

При цьому повторне протягом року вчинення зазначеного порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо кримінальної відповідальності, то варто зазначити, що ухилення від призову на строкову військову службу карається обмеженням волі на строк до трьох років (стаття 335 Кримінального кодексу України).

Для розмежування кримінальної та адміністративної відповідальності необхідно враховувати момент початку проходження військової служби. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається:

  1. день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу;
  2. день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;
  3. день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних;
  4. день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Враховуючи наведене, кримінальна відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу може бути застосована лише з моменту початку проходження військової служби, до моменту початку проходження військової служби застосовується лише адміністративна відповідальність.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ