Дуже важливо, щоб протягом доби йод у дуже малих кількостях надходив в організм людини, адже у разі його нестачі щитоподібна залоза не виробляє достатньої кількості гормонів, що призводить до йододефіциту. На цьому наголошують у Львівському районному відділі обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України.
«Актуальність проблеми йододефіциту для всієї території України доведена загальнонаціональним дослідженням. Це пояснюється природними причинами через недостатній вміст йоду в ґрунтах регіонів України, віддалених від моря, гористих місцевостях з частими повенями, у прибережних регіонах. У зоні найбільшого ризику – Західна Україна та Полісся, де споживання йоду найменше», – інформують у Львівському районному відділі ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України». Та зазначають, що у другому кварталі 2024 року були проведені моніторингові дослідження вмісту йоду у питній воді централізованого водопостачання на території Львівської громади.
Відтак, згідно з отриманими результатами, у 99 % досліджених проб питної води вміст йоду – знижений і є у межах 14,3-19,7 мкг/дм3, при нормативному показнику фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води – 20-30 мкг/дм3 (Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»).
Основна біологічна функція йоду в організмі людини – забезпечення функції щитоподібної залози та утворення її гормонів – тироксину та трийодтироніну. Вони впливають на всі види обміну речовин, на ріст і розвиток всіх органів і систем, насамперед – центральної нервової системи. При зниженому рівні споживання йоду, у людей розвиваються йододефіцитні стани, найбільш поширені у світі неінфекційні хвороби.
Найбільше впливає проблема йододефіциту на вагітних жінок та дітей. За висновками ЮНІСЕФ, щороку 300 тисяч українців народжуються незахищеними від незворотних вад внаслідок нестачі йоду. У дорослих при нестачі йоду порушується обмін речовин в організмі, зростає ризик розвитку атеросклерозу й ожиріння, послаблюється імунітет, виникають емоційні розлади.
«Нестача йоду як будівельного матеріалу часто є прихованою причиною багатьох захворювань. Добова потреба у йоді для здорової дорослої людини становить 150-300 мкг (приблизно 2 мкг в перерахунку на 1 кг ваги), під час вагітності та лактації жінці потрібно до 200-300 мкг за добу – така концентрація, згідно з рекомендаціями ВООЗ, повністю забезпечує потребу в йоді як дитини, так і самої жінки, для дітей від грудного (перші 12 місяців життя) до молодшого віку (від 1 до 7 років) адекватний рівень споживання йоду складає не менше 90 мкг за добу, для дітей шкільного віку – 120 мкг за добу, для підлітків (від 12 років) – 150 мкг за добу», – наголошують фахівці.
З продуктами харчування і водою ми отримуємо всього близько 50 мкг йоду, що в 3-4 рази менше, ніж потрібно. Більшість українців щодня споживає лише 40-80 мкг йоду на добу. Важливим природним джерелом йоду вважають морську капусту (ламінарія містить йод від 800 до 1000 мкг/кг) і рибу: оселедець, камбала, тріска, палтус, морський окунь, тунець, лосось, судак (у морській рибі міститься йоду близько 70 мкг/кг, а в печінці тріски – до 800 мкг/кг), інші морепродукти.
Значну кількість йоду містять звичні для нас продукти: яйце куряче, яловичина, кури, молокопродукти, пшоняна і гречана крупи, хліб житній, чорноплідна горобина, шоколад молочний, виноград, яблука, абрикоси, вишні, баклажани, хурма, фейхоа, агрус, буряк, спаржа, салат зелений, часник, помідори, картопля, морква, щавель, горошок зелений, шпинат, насіння, волоські горіхи і багато інших продуктів.
