Андрій Скрипник: З 1 грудня 2018 року рахунки за електроенергію споживачам видаватиме «Львівенергозбут»
Які ще зміни чекати від реформи енергетики в Україні
Цього року в Україні стартувала енергетична реформа, безпосереднім учасником якої стало і «Львівобленерго». Які зміни відбудуться для споживачів електроенергії у зв’язку із реформою, що чекає на обленерго найближчим часом — про це розповів у інтерв’ю директор з маркетингу ПрАТ «Львівобленерго» Андрій Скрипник.
З якою метою в Україні впроваджується реформа енергоринку?
Реформа спрямована на максимальну прозорість виробітку, передачі і постачання електроенергії для кінцевого споживача як побутового, так і юридичного. І друге — розділити два основних види діяльності, які має на сьогодні регіональна дистрибуція: постачання і розподіл електроенергії для оптимізації роботи як постачальника, так і компанії, яка здійснюватиме передачу електроенергії.
Хто ініціатор нововведень?
Загалом ініціатором процесу є Верховна Рада, яка прийняла відповідне законодавство. Були робочі групи, які не один рік працювали над цим із залученням іноземних фахівців. На підставі нового законодавства (Закон України «Про ринок електричної енергії») розроблені і введені в дію нормативні документи: Кодекс системи розподілу, Кодекс комерційного обліку електричної енергії і Правила роздрібного ринку електроенергії в Україні.
Кодекс системи розподілу та Кодекс комерційного обліку електричної енергії — це основні два документи, на яких буде базуватись діяльність розподільчої організації «Львівобленерго» (оператора системи розподілу - ОСР). А постачальник, який відділився від «Львівобленерго» — ТОВ «Львівенергозбут» — буде користуватись у своїй діяльності в основному Правилами роздрібного ринку електроенергії в Україні.
Які терміни впровадження реформи?
Згідно із законодавством вже з 1 грудня 2018 року обленерго зобов’язані вести абсолютно окремі види діяльності з розподілу і постачання, які ніяк не будуть пов’язані між собою фінансовими потоками. Отже, з 1 грудня всі рахунки нашим споживачам видаватиме ТОВ «Львівенергозбут».
Як розподілять обов’язки між розподільником та постачальником?
Завдання розподільника забезпечити надійну та якісну передачу електричної енергії, виставити за це рахунки тим компаніям, які будуть займатись постачанням електричної енергії. Також оператор розподілу триматиме контроль за втратами в електричній мережі в процесі передачі та здійснюватиме закупівлю електроенергії для покриття втрат, пов’язаних із транспортуванням електричної енергії до кінцевого споживача.
Окрім цього, на даному етапі оператору системи розподілу надається ще й функції оператора комерційного обліку — постачальника послуг комерційного обліку (ППКО). Тобто, саме розподільник, який має на своєму балансі засоби обліку електроенергії, займатиметься балансуванням та визначенням кіловат-годин передачі електроенергії через свої мережі і, відповідно, відпуску тому чи іншому постачальнику.
У постачальника залишиться функція тарифікації. Грубо кажучи, це множення визначних розподільником кіловат-годин, які відпущені конкретному споживачеві, на відповідний тариф. А відтак — виставлення рахунків споживачам. Також постачальник буде й надалі вести роботу з закупівлі електричної енергії на роздрібному ринку.
Які Ви б виділили три основні пункти, які суттєво змінять співпрацю з клієнтами? Хто прийматиме показники, чи будуть приходити до споживачів контролери?
Перше, що зміниться — обов’язок споживача щомісячно передавати розподільнику відомості про об’єми отриманої електричної енергії. Багато споживачів вже і раніше подавали показники, але тепер це обов’язок для всіх. Тобто показники прийматиме розподільник — «Львівобленерго», а рахунок споживачу виставлятиме постачальник — «Львівенергозбут».
Раніше, в 2000-их роках, коли було необхідно навести порядок у продажі електричної енергії, обленерго перебрали на себе функції знімання фактичного показника на лічильнику споживача. Тепер ми делегуємо ці права тому ж споживачу, який зобов’язаний передати щомісяця інформацію про своє електроспоживання — як юридичний споживач, так і побутовий. Ми лише залишаємо за собою функцію щоквартального контролю приладів обліку на предмет їх цілісності, наявності на них пломб, належної працездатності, а також для зняття так званого контрольного показу: для визначення балансу та чи об’єктивно фіксує свої кіловат-години сам споживач.
Тобто споживачі побачать контролера в себе на частіше, як раз на три місяці?
Однозначно, так. Бо і численність контролерського персоналу розподільника якраз приведена до кількості, визначеної з такого розрахунку.
Чи потрібно споживачам переукладати договори?
Так. Але якою буде ця договірна кампанія? Договори тепер визначені публічними. Буде розміщений шаблон публічного договору на інтернет-сайті, в друкованих ЗМІ. І спеціально йти у районне відділення чи ЦОК для підпису нового договору не обов’язково — лише за бажанням споживача.
Водночас, договори з приєднання чи надання послуг з розподілу будуть перероблятись розподільником із кожним юридичним та побутовим споживачем. Це буде довготривала процедура. Я реально оцінюю ситуацію, три роки, може і п’ять, поки ми ввійдемо в цю систему. Нашим завданням буде оформлення додатків до публічного договору відповідно до специфіки приєднання кожного зі споживачів електричної енергії.
Які Ви б виділили три основні пункти, які суттєво змінять роботу обленерго?
Як я вже сказав, виділяються чітко два види діяльності — розподіл та постачання. Це перше і найголовніше.
Друге. Для розподільчої організації стоїть завдання якості надання послуг з передачі. Буде відповідний контроль з боку держави за цими послугами.
Третє. Вводиться поняття конкурентності для енергопостачальників. ТОВ «Львівенергозбут» тепер буде конкурувати з будь-яким іншим українським постачальником, який отримає ліцензію на електропостачання.
Для нас, як для оператора комерційного обліку, вводиться таке поняття як Datahub (Датахаб). Це загальнодержавна база, в якій будуть відкриті всі розрахункові точки, де відбувається відпуск електричної енергії всім приєднаним до електромереж споживачам. Ця інформація буде відкрита, і постачальники зможуть бачити кінцевих споживачів електричної енергії і надавати їм свої послуги. Тобто ринок відкривається.
І ще, а це вже четвертий пункт — з’являється можливість у так званих кваліфікованих споживачів, які обладнанні відповідними системами обліку, купувати електричну енергію напряму у виробника, минаючи оптовий чи роздрібний ринок електричної енергії України. Вони можуть укладати прямі контракти з тепловою, з атомною чи іншою генерацією.
Новим законодавством також вводиться поняття біржі електроенергії. Вона поки що у зародковому стані, це питання ще нормативно врегульовується. На біржі буде реалізовуватись вся електрична енергія, вироблена всіма видами генерації України між всіма споживачами електричної енергії. Я говорю як про споживачів кваліфікованих, які будуть купувати за прямими договорами, так і про постачальників, які відокремлені від обленерго — вони називатимуться постачальники універсальних послуг.
Відзначу, що держава намагається захистити таких споживачів як населення, дрібний бізнес від захоплення якимось одним постачальником. Вони зможуть у будь-який момент купити електроенергію у постачальника універсальних послуг для своїх первинних потреб і будуть мати гарантію, що цей постачальник забезпечить їх електричною енергією. Там залишається система субсидіювання, низьких тарифів для населення, державного регулювання цих тарифів. Але все ж це крок вперед для розвитку ринкової сфери в електроенергетиці.
«Львівобленерго» активно обмінюється досвідом з польськими енергетиками, які вже пройшли шлях реформування. Що вдалось почерпнути від наших західних сусідів?
Польські дистрибуційні енергокомпанії розділились і повноцінно функціонують в структурі відокремлених видів діяльності постачання та розподілу вже протягом десяти років. Тому досвід, який ми отримуємо від нашихпольських колег — є дуже корисним. Ми наприклад, зрозуміли, що в операторів систем розподілу у Польщі залишився лише «кістяк», основа — це диспетчерське керування і адміністрація: фінанси, бухгалтерія. А все решта віддано на аутсортинг. Є допоміжні підприємства, які займаються обслуговуванням електромереж, вони наймаються на конкурсних засадах з мінімізацією вартості і підняттям якості цих робіт. Завдяки цьому поляки досить серйозно пішли вперед у плані надійності та якості роботи електричних мереж. Я думаю, це нас теж чекає найближчим часом. Бо доки у нас є експлуатаційний персонал, який піднімається на опори, маємо неприємності з випадками порушення норм безпеки та інші проблеми. Це непритаманне для оператора системи розподілу в тому вигляді, який ми побачили у Польщі.
І, безумовно, в них дуже прискіпливо працює національний орган, аналог нашої НКРЕКП. Вони «витискають» кожну складову затратності в процесі передачі, постачання, і, відповідно, максимально оптимізують роздрібний тариф для споживача. Але разом з тим, тариф у Польщі є значно вищим за український. Відповідно, компанії краще технічно оснащені, використовують досить сучасні програмні продукти.
Тож якщо підсумувати, Ви реформу оцінюєте позитивно як для споживачів, так і для обленерго?
Безумовно. Тут ідеологія спрямована на розвиток. Я сподіваюсь, що так і буде в Україні.
