З 1 квітня в Україні стартує нерестова заборона на вилов риби. І від того, наскільки успішно мине період розмноження риб, залежить відтворення біорізноманіття і сталість популяції риб у наших водоймах, повідомила прес-служба Мінагрополітики з посиланням на Голову Держрибагентства Ярему Коваліва.
Тривалість нерестової заборони в середньому становить 10-12 тижнів і різниться залежно від регіону. На проходження нересту впливають багато чинників, головним з яких є температура води, оскільки різні види риб нерестяться при різній температурі. У більшості видів нерест проходить з весни до початку літа: в квітні нереститься щука, з середини до кінця травня - окунь, судак, лящ, короп, карась.
Терміни нерестової заборони на 2016 рік вже визначили 19 областей України. Йдеться про: Київську, Вінницьку, Волинську, Житомирську, Донецьку, Дніпропетровську, Кіровоградську, Луганську, Львівську, Полтавську, Сумську, Рівненську, Тернопільську, Харківську, Херсонську, Хмельницьку, Чернігівську, Чернівецьку, Черкаську області та місто Київ.
«Закликаю рибалок-любителів та тих, хто займається промисловим ловом, бути свідомими у своїх діях та не порушувати правила рибної ловлі. Минулого тижня проводили круглий стіл з питань нересту, щоб якомога більше громадськості залучити до цього питання. Адже рибалки самі зацікавлені, щоб в наших водоймах була риба, - прокоментував Голова Держрибагентства Ярема Ковалів. – Дуже важливо, щоб ми скоординувались з іншими правоохоронними органами, екологічною інспекцією, громадськими активістами, які вже зараз активно долучаються до контролю порядку на водоймах».
Для забезпечення посиленого контролю за порядком на водоймах в період нересту та в перехідний для галузі час при органах рибоохорони було створено оперативні штаби, до яких увійшли представники громадськості. Громадськість разом з інспекторами має можливість виходити в рибоохороні рейди, долучатись до встановлення штучних нерестових гнізд тощо.
Нагадуємо, що за здійснення браконьєрського вилову риби сітними, колючими знаряддями лову, електрострумом, вибухівкою тощо або забороненими знаряддями передбачена адміністративна (розмір штрафу становить для громадян 340 – 680 гривень, для посадових осіб 510 – 850 гривень) та кримінальна відповідальність (розмір штрафу 3400 – 6800 гривень, або позбавлення волі строком до 3 років), з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів.
Крім того, за кожну незаконно виловлену рибину незалежно від її розміру нараховується розмір завданої шкоди (для прикладу: сом – 425 гривень, щука – 340 гривень, судак - 510 гривень, лящ – 170 гривень тощо). Якщо ви помітили незаконний вилов риби, необхідно повідомити про це на «гарячу лінію» за номером: +38 (044) 486 – 44 – 59 – у будні дні;. в неробочі години, вихідні та святкові дні звертайтеся за номером: +38 (044) 486 – 44 – 24.
