З 2 по 8 березня відбулися співбесіди з кандидатами на посади суддів Конституційного Суду України (КСУ) за квотами Верховної Ради України та з'їзду суддів.
"Серіал «Вибори суддів в КСУ» (було б смішно, якби не було так гірко) І ці люди вже працюють суддями…..", - коментар з соцмереж.
У соціальних мережах вже другий тиждень користувачі активно публікують відео зі співбесід конкурсної комісії з кандидатами на посади суддів до КСУ. Наявність таких публікацій демонструє особливість цьогорічних виборів - вони відбуваються у відкритому форматі. А отже дозволяють громадськості уважно спостерігати за відбором, дізнаватись біографію і “таємниці” кандидатів та формувати суспільну думку як щодо самого процесу виборів, так і до майбутнього нового складу КСУ.
Зараз у Конституційному Суді України вільними є 5 суддівських крісел з 18-ти: три з них від Верховної Ради і два від з’їзду суддів України. Прийом документів кандидатів для участі в конкурсі триває з 2 по 31 березня 2024 року.
На початку виборчого процесу кількість претендентів була 40. Проте вже навіть до початку проведення співбесід Дорадчою групою експертів, кандидатів залишилось значно менше: 8 за квотою з’їзду суддів України та 19 за квотою Верховної Ради України.
Загалом процес відбору суддів Конституційного суду України складається з кількох етапів. Після оголошення про початок конкурсного відбору ухвалою Президента України, кандидати подавали документи та отримували рішення щодо допуску до конкурсного відбору та проходити спеціальну перевірку.
Наступним етапом є проведення співбесід на оцінку моральних якостей, які саме відбулись на початку березня. Протягом 15-ти днів з моменту проведення співбесід з усіма претендентами, Дорадча група експертів визначає для кожного з них оцінку “відповідає” чи “не відповідає” за цим критерієм.
Тобто результати співбесіди комісія повинна надати до 23 березня. І ті, хто отримає позитивний результат, може продовжувати свій шлях до суддівського крісла на наступному етапі відбору - оцінці рівня компетентності.
Відповідно до отриманих результатів, Дорадча група експертів формує рейтинговий список усіх оцінених кандидатів та направляє його до відповідного суб’єкта призначення: Верховної Ради, з’їзду суддів або Президента. На завершальному етапі саме вони проводять фінальні співбесіди з кандидатами та приймають рішення про призначення.
Особливого розголосу процес відбору набув після публікації у вільному доступі записів співбесід з кандидатами на оцінку їхніх моральних якостей. Переглянути їх усі можна за посиланням.
Не в усіх кандидатів із критерієм моральних якостей все добре, а тому саме на цьому етапі відбору для багатьох шлях до суддівського крісла в КСУ завершиться. І навіть якщо дорадча група експертів буде вагатися щодо призначення кандидата, який неідеально пройшов співбесіду на оцінку моральних якостей, то громадськість не залишиться осторонь і зверне увагу комісії на доцільність її вибору.
А поки українці очікують на результати першої співбесіди з кандидатами на посаду суддів у КСУ, слід пригадати ключові факти про претендентів:
- не знав, коли прийнята Конституція України Любомир Андрейчук, суддя Господарського суду Закарпатської області;
- за майже мільйонну квартиру розрахувалась готівкою і не побачила в цьому нічого підозрілого Олена Галамай, суддя Господарського суду Львівської області;
- не декларує доходи дружини, бо “поважає інтереси особи”, яку кохає, адвокат Володимир Ратуш;
- питання про те, коли було ухвалено закон “Про Конституційний Суд України” застало зненацька Максима Музику, суддю Господарського суду Хмельницької області, який до таких питань не готувався, бо проходить співбесіду на наявність високих моральних якостей;
- претендент на посаду професор Ігор Рогатюк не декларує витрати на будівництво дому в елітному районі Київщини, а також відхрещується від офіційної роботи на 0,25 ставки в Національній академії прокуратури та отримує виплати по безробіттю;
- розбіжності між доходами в декларації та фактично отриманими має професор Ужгородського національного університету Михайло Савчин, який від 2017 року до недавнього часу також мав частку в ТОВ “Судова практика” разом із Русланом Стефанчуком.
- щодо політичної незалежності ще одного кандидата, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Павла Павліша, можна вагатися через чинність його повноважень як депутата від Слуги Народу.
Те, що громадськість володіє інформацією про “таємниці” кандидатів та аналізує їх спільно з дорадчою групою експертів - це велике досягнення для української виборчої системи. Адже відкритість цих процесів дозволяє людям бути більш впевненими у прозорості системи влади та її демократичності.
