Закон стає чинним через два місяці після початку функціонування Реєстру прозорості від НАЗК, але не пізніше 01.01.2025
Фото: Depositphotos
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про лобізм, який спрямований на реалізацію рекомендацій Єврокомісії щодо вступу України до ЄС.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на проект №10337.
Закон набирає чинності через два місяці після початку функціонування Реєстру прозорості від НАЗК, але не пізніше 1 січня 2025 року.
Норми закону
Прийнятим законом передбачається створення Реєстру прозорості, власником та адміністратором якого є Національне агентство із запобігання корупції.
До Реєстру особою, яка має намір зареєструватися як суб'єкт лобістської діяльності та/або суб'єкта адвокації, вноситься чіткий перелік інформації.
До Реєстру вносяться відомості про лобістські контракти, джерела фінансування, клієнтів та бенефіціарів здійснення лобіювання та суб'єкта лобіювання.
Визначено, що відомості, що вносяться до нього, є публічними. Доступ до Реєстру прозорості – відкритий та безкоштовний.
Доопрацьований законопроект враховує пропозиції, надані коаліцією громадських організацій, зокрема щодо про адвокацію. Адвокація – не лобізм, і це зафіксовано у проекті закону.
Рекомендації Єврокомісії
Нагадаємо, 8 листопада 2023 року Європейська комісія рекомендувала Раді ЄС розпочати переговори з Україною щодо вступу. За словами голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, Україна вже виконала 90% реформ, на які від неї очікував ЄС. Проте Київ має й надалі продовжувати реформи.
Лідери країн Європейського союзу під час саміту 14 грудня схвалили початок переговорів щодо вступу України до блоку.
Що таке лобіювання
Лобіювання - це процес впливу на прийняття рішень урядовими чиновниками, законодавцями чи іншими представниками влади з метою підтримки конкретних інтересів чи поглядів. Це може включати в себе різноманітні дії, спрямовані на формування чи зміну законодавства, політики чи регулювань.
Лобіювання може бути представлене як представниками підприємств, галузей, громадських організацій, профспілок, адвокатських фірм та інших груп, які мають певні інтереси. Цей процес може включати в себе зустрічі з законодавцями, написання законопроектів, звернення до громадськості чи медіа, фінансову підтримку кампаній політиків тощо.
В ряді країн лобіювання регулюється законодавством, щоб уникнути корупції та забезпечити прозорість у впливі груп інтересів на прийняття рішень. Однак ефективність цих правил і рівень впливу лобістів може різнитися в залежності від країни та конкретних умов.
