Львівський журналіст Юрій Лелявський повернувся з п’ятнадцятиденного полону у Слов'янську. Він поїхав на Схід, виконуючи редакційне завдання російського видання «РИА новости», однак відразу ж потрапив у полон. Під час затримання журналіст не мав відповідного посвідчення російського видання.
Після повернення до Львова журналіст Юрій Лелявський провів прес-конференцію, під час якої розповів про умови перебування у полоні, зазначивши, що ставились до нього лояльно.
За словами львівського журналіста, до Слов'янська він дістався звичайним рейсовим автобусом з Донецька, які, попри проведення Антитерористичної операції, курсують до оточеного українськими силовиками міста.
«Я не взяв посвідчення «РІА новини» через чутки, що перед Слов'янськом бійці «Альфи» шукають російських шпигунів. Мав побоювання, що з посвідченням російського ЗМІ мене б затримали українські силовики», - зазначив Юрій Лелявський.
Прибувши до міста, що знаходиться під контролем сепаратистів, львівський журналіст вирішив спочатку роздивитись місто. «Побачивши усі ці типажні кадри дітей в балаклавах, БМП на вулицях, я відразу вирішив трішки познімати. Я підійшов до чоловіка барикаді, якому літня жінка принесла їжу, та запитав, чи можна взяти коментар для газети. Він мені відмовив, сказавши, що потрібно отримати акредитацію в міській раді. Я попрямував туди, однак, мене зупинили озброєні люди - розповів Юрій. - Коли я їм показав паспорт із львівською пропискою, вони відразу затримали мене».
За його словами, прописка викликала основні підозри. Під час затримання йому зав’язали очі скотчем а також зв’язали руки. «Я просив дати мені зв’язатись з редактором «РІА Новин», однак, вони відмовили», - зазначив Лелявський.
Журналіста утримували в підвалах будівлі СБУ протягом усіх п’ятнадцяти днів полону.
«Перші три години я перебував в загальній камері. Це був підвал, який переобладнали для утримання людей. Потім мене перевели в маленьку камеру, де я знаходився із затриманим місцевим працівником міліції, потім з українським офіцером», - розповів Юрій.
За його словами, в полоні до нього ставились досить лояльно та не били. Переважна частина охоронців була з місцевого населення, котре повстало проти, як вони вважають, несправедливого ставлення до них чинної влади.
Юрій Лелявський розповів, що спати йому доводилось на дерев'яних дошках. Годували двічі на день переважно домашнім борщем та чаєм. Щодня виводили на коротку прогулянку, під час якої в нього були зав’язані очі.
«Десять днів полону в мене були зав’язані очі, їх розв’язували, коли приносили їжу», - зазначив Юрій Лелявський.
Також він додав, що насправді страшно було зранку.
«Бої в Слов'янську відбуваються вночі. Після кожного бою були втрати, і ми більше всього боялись зранку, - розповів Лелявський. - Одного разу до нас забіг ополченець з автоматом, відразу після бою, в якому він втратив друга. Він перебував в стані афекту, клацнув затвором та агресивно кричав. Його почали заспокоювати інші охоронці. Ми боялись, що можемо стати «грушею для биття», саме на нас могли зірвати злість».
Пояснити подробиці свого звільнення Юрій Лелявський не зміг, зазначивши, що для нього це було несподіванкою. Зараз він планує пройти медогляд.
Фото - Сергій Бобра
