На Львівщині археологи досліджують поселення сучасників трипільців Поселення культури, яка була сучасниками трипільців, досліджує спільна українсько-польська археологічна експедиція поблизу села Оселя Яворівського району Львівської області, повідомила прес-служба РАС.
Йдеться про культуру лійчастого посуду, яка існувала близько шести тисяч років тому. За словами археологів, нинішні дослідження є своєрідною науковою сенсацією, адже досі такого масштабного поселення культури лійчастого посуду на цій території не знаходили.
«Ми маємо зараз нагоду пізнати найдавнішу історію цього регіону. Наразі наука мало знає про заселення цієї території у давнину, - розповідає науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства НАНУ Дмитро Павлів. - Поблизу села Оселя натрапили на поселення дуже давньої і цікавої культури лійчастого посуду. Це культура синхронна трипільській і була поширена у Центральній та Західній Європі. Вона є однією з найдавніших землеробських культур Європи і існувала впродовж тисячі років. Цікаво, що у генах сучасних європейців виявили ген саме цієї праєвропейської культури. Тому ми фактично вивчаємо історію наших предків. Поселення, яке досліджуємо, існувало тривалий час: тут будували житла, обробляли землю, вирощували жито тощо. Це невелика наукова сенсація, адже досі були невідомі такі великі поселення культури лійчастого посуду у цьому регіоні».
За словами керівника археологічної експедиції, наукового співробітника НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Наталії Войцещук, ще два роки тому, під час розвідкових робіт, археологи знайшли у самовільному кар’єрі поблизу села Оселя матеріал доби пізньої бронзи-раннього заліза.
«Коли цього року розпочали дослідження, виявили матеріали набагато ранішого часу. Йдеться про IV тис до н. е. - матеріал культури лійчастого посуду. Тут було велике поселення: знайшли рештки наземних жител, господарських ям та вогнища. Серед знахідок – ціла ручка «парадового» посуду у вигляді голови баранчика, велика кількість уламків різних за розміром посудин (горщики, миски, кухлики), орнаментовані прясла, крем’яні знаряддя праці тощо», - розповіла Наталя Войцещук.
Археологічні розкопки на пам’ятці розпочали першого липня і планують закінчити до кінця серпня. Їх виконує Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України спільно з Інститутом археології Жешівського університету в рамках наукового проекту з дослідження системи заселення басейну річки Вишні у давні часи.
За словами директора «Рятівної археологічної служби» Олега Осаульчука, впродовж 2014-2016 рр. в рамках спільного українсько-польського проекту вперше буде проведено інтердисциплінарні наукові дослідження цієї території. Досі фахівці обмежувались лише виконанням спільних розвідок.
«Після наукового опрацювання та первинної консервації знахідок плануємо передати їх до музею «Мостищина». По-перше, він розташований близько до місця розкопок, а по-друге, його працівники, зокрема директор Роман Новіцький, беруть активну участь у дослідженнях», - говорить Олег Осаульчук.
