У п’ятницю, 5 серпня, голова Львівської обласної ради Олег Панькевич разом із журналістами побував на Верецькому перевалі, де пошуковці комунального підприємства Львівської обласної ради «Доля» на чолі з його директором, депутатом Львівської обласної ради Святославом Шереметою досліджують поховання полеглих за Карпатську Україну.
До розкритої археологами могили з останками сімох стрільців Карпатської Січі, розстріляних у березні 1939 р. польськими прикордонниками, навідалися ще представники Закарпатської облдержадміністрації, Воловецької і Сколівської районних рад, сільських громад сіл Жупани та Лази.
Внаслідок пошукових досліджень та інформації небайдужих очевидців тих жахливих подій вдалося відшукати вже друге місце поховання січовиків Карпатської України, відтак, були про ведені роботи із розкриття могили та зачищення місця поховання.
За словами заступника директора КП «Доля», кандидата історичних наук Ярослава Онищука, під час розкопок були виявлені останки семи людей, віком від 22 до 25 років з ознаками насильницької смерті.
«Тіла були хаотично скинуті в яму без будь-якого порядку. Вони перекривають один одного. Наявність військового взуття та залишків одягу свідчить про те, що виявлені тіла – це січовики Карпатської України», - переконаний Ярослав Онищук.
На одному з черепів (останки № 1) пошуківці зафіксували вихідний отвір від кульового поранення. Похована людина отримала травму не сумісну з життям. Отвір вказує, що стріляли з гвинтівки чи карабіну.
«Наразі цей етап закінчився тим, що ми зачистили, зафіксували, сфотографували та описали об’єкт, а наступний етап – це проведення ексгумації, пошук супровідного матеріалу, який би міг підтвердити припущенні щодо ідентифікації виявлених останків», - розповів Ярослав Онищук.
Пошуки почалися ще у вересні 2008 року, тоді вдалося виявити перше захоронення десяти січовиків в околиці села Верб’яж, які були ексгумовані та належно перепоховані на місці майбутнього Меморіального комплексу.
Майбутній меморіальний комплекс національно-визвольних змагань на Верецькому перевалі, буде поряд зі старим шосе, що веде з Львівщини на Закарпаття. До речі, там вже є одна братська могила, в якій у 2008 році пошуковці КП ЛОР «Доля» перепоховали останки карпатських січовиків, розстріляних поляками у 1939 році неподалік закарпатського села Верб'яж.
Друге поховання відшукали у 2010 році завдяки допомозі секретаря Лазівської сільської ради Івана Дербаля, який допоміг зібрати інформацію про розстріли. Відповідно, вдалося зустрітися з очевидцем цих подій - Михайлом Ґригою, який незважаючи на свій поважний вік, майже 90 років, самостійно піднявся на перевал та показав приблизне місце захоронення бійців. Він розповів, що у березні 1939 року в околицях села Лози на Верецькому перевалі місцеві жителі чули постріли, а на ранок Михайло Ґрига зі своїм товаришем піднялися до цього місця та побачили свіжу, злегка закидану землею могилу. Далі пошуковці кілька разів виїздили на вказане місце і згодом знайшли захоронення.
Згідно зі свідченнями січовиків та місцевих жителів на Верецькому перевалі було розстріляно близько шестиста січовиків, Отож, Ярослав Онищук переконаний, що таких могил ще є досить багато, тому пошуки будуть продовжені.
Директор комунального підприємства «Доля» Святослав Шеремета зауважив, що коли справдиться підозра, що у могилі є близько десяти останків, то це підтвердить версію, що січовиків Карпатської України, яких тримали у казармах і які були полоненими, групами відводили у різні частини перевалу, а потім січовиків ділили на групи по десять людей та розстрілювали.
Окрім взуття, були виявлені залишки шерстяного одягу, ґудзики та пряжки з поясних ременів. На жаль, нічого, що могло б засвідчити особи загиблих, не виявлено. Але пошуковці не втрачають надії.
Військовополонених українців у березні 1939 року розстрілювати поляки та угорці. Як розповів Ярослав Онищук, частину добровольців-галичан угорці передали полякам, і ті розстріляли їх на Верецькому перевалі. А частину полонених, які були вихідцями із Закарпаття, угорці розстріляли самотужки для того, аби вони не чинили спротиву проти окупації. До речі, угорці ще й досі на Верецький перевал возять своїх туристів та розповідають, що ці місця – це етнічний угорський кордон.
На меморіальному знаку видніється вандальний напис угорською мовою: "Етнічний угорський кордон".
Олег Панькевич закликав громадськість почати пошук і збір інформації про ще не віднайдені поховання героїв-українців, полеглих у боротьбі за становлення української держави.
«Тільки наша довічна пам'ять є подякою їм за ту боротьбу, яку вони вели за незалежність України. Завдяки небайдужим людям – Івану Дербалю, Михайлові Ґризі із села Лази та пошуковцям із «Долі» тепер ті молоді галичани, останки яких віднайдені тут, матимуть молитву – молитву нашої пам’яті», – сказав Олег Панькевич. Також голова Львівської обласної ради нагородив Івана Дербаля та Михайла Ґригу наручними годинниками – від Львівської обласної ради.
