Перед мешканцями прибережних районів Дністра щороку постає одна і та ж проблема –як позбутися руйнівних паводків. Державні чиновники, інженери, науковці дійшли висновку – це можна зробити тільки завдяки загальнодержавній програмі. І така Програма почала діяти у 2008 році. При цьому залучено кошти приватних інвесторів.
Власне, Програма є першим прикладом комплексу профілактичних робіт для різних регіонів України, зокрема Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та Одеської областей. Її назва – «Державна цільова програма комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністер, Прут та Сірет» №1151. Вона передбачає будівництво комплексу гідротехнічних та інших споруд в басейні ріки Дністер та її приток для забезпечення захисту від паводків і руйнівної дії води понад 100 населених і більше як 42 тис. га сільськогосподарських угідь тощо.
Цією Програмою передбачена ціла низка заходів, які мають фінансуватися чи то з Державного, чи то місцевих бюджетів. Водночас її відмінна особливість – можливість залучати приватний капітал. І саме у Львівській області у рамках Програми коштом іноземних інвесторів реалізовується інвестиційний проект. Першочергові протипаводкові роботи заплановано завершити у 2011 році, а вся Державна програма розрахована на період до 2025 року. Тобто, вигода від співпраці з приватним капіталом для держави очевидна: завдяки стабільному фінансування вдається швидко виконати великий обсяг критичних робіт, які буквально не можна відкладати ні на день, адже кожна нова повінь на Дністрі тільки подвоює, а той потроює збитки.
Отож, в області задумались над тим, як розв’язати проблему недостатнього бюджетного фінансування, коли грошей завжди не вистачає. Відтак, взявши до уваги наслідки паводку 2008 року, коли величезні кошти пішли на ліквідацію наслідків катастрофи та виплату компенсацій постраждалим, Львівська ОДА звернулась із новаторською пропозицією до Кабміну. Її суть, за словами директора ДП «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту» Святослава Сачка, була у тому, щоб залучити кредитні кошти під інвестиційний проект щоб в стислі терміни виконати найнеобхідніші першочергові заходи, а не розтягувати ці роботи на роки. В уряді пропозицію підтримали. Отож, Державну програму доповнили інвестпроектом, який тепер і реалізується області.
Загалом проектом передбачається побудувати понад 60 км дамб, а реконструювати – майже 40 км чинних дамб. Також заплановано будівництво та реконструкцію близько 70 гідротехнічних споруд, 60 півзагат, 30 перепадів, спорудження понад 40 км берегоукріплень. Регулювання русел – близько 50 км, їх розчистки – більше як 40 км тощо. Ці роботи доручено провести генпідряднику інвестиційного проекту, провідній будівельній компанії України «ТКС».
Центральний пунктом протипаводкової програми будівельники вважають створення акумулятивних ємкостей – замкнених дамбами великих пасовищ і прибережних територій Дністра. Сюди під час паводку будуть відводити воду, затримуватимуть її, а згодом вона поступово повертатиметься до ріки. Таким чином рівень води, за розрахунками, вдасться понизити аж на 2,2 м. Наскільки це вагома цифра можна судити хоча б з того, що коли вода доходить до вершини греблі важить кожен сантиметр. При При цьому мешканцям прилеглих до Дністра сіл гарантують найвищий рівень безпеки: надійність дамб фахівці оцінюють за першим рівнем безпечності, що означає паводок такої сили, який трапляється раз на сто років.
Що зроблено? На сьогодні вже збудовані дві акумулятивні ємкості, кожна місткістю понад 50 млн куб.м води – у Самбірському і Дрогобицькому районах. І тепер будівельники працюють над технічною документацією наступної подібної споруди у Городоцькому районі.
Про унікальність проекту розповідає заступник директора генпідрядника Василь Зубач: “Сьогодні ми працюємо над нарощенням лівобережної дамби ріки Дністер і будівництвом нової греблі поблизу сала Мости (Городоцький район), яка проходить торф’яниками, де глибина залягання торфу становить до 7 м. Унікальність об’єкту пов’язана з тим, що будівництво гребель на торф’яних землях раніше практично не проводилось. Старі будівельні норми навіть не передбачали такої можливості. Тепер це стало можливим завдяки використанню синтетичних матеріалів, які закачуються під греблі – щоб запобігти їх швидкому просіданню. Раніше виймали весь торф, натомість засипали мінеральний ґрунт, а тоді вже будували греблю. Уявіть собі, скільки на це потрібно було праці, часу і коштів.
Додам, що нову технологію для будівництва гребель ми застосовуємо першими в Україні. При цьому ми будуємо не класичні гідротехнічні споруди, а проектуємо власні розробками”.
Наскільки це відповідальна і складна робота – будівництво греблі на торф’яниках, свідчить у той факт, що генпідрядник замовив у Рівненському водному університеті модель, яка покаже роботу цих споруд у зменшеному вигляді. Можна буде побачити, як на них впливатиме різна швидкість води і як себе буде поводити донна ерозія. Зокрема, модель, розміром 4 на 10 метрів, дозволить відтворити абсолютно реальні природні умови і відстежити роботу протипаводкових споруд в умовах різного навантаження. До цього «модельного» проекту задіяні представники італійської фірми Маккафері та російські фахівці.
Власне, проектантам, інженерам і будівельник компанії «ТКС» щораз доводиться розв’язувати нестандартні завдання. Так, для Старосамбірського району розробили проект, беручи до уваги гірський рельєф, водну ерозію дна і вимивання гравію, завдяки чому, тільки уявіть собі, дно Дністра поглиблюється аж до 5 м. Отож, нейтралізувати ці негативні впливи допоможе система перепадів, яка ставить за мету стабілізувати русло потужної ріки. Над програмою працюють інститут “Львівдіпроводгосп”, Рівненський водний університет, а також київські науковці.
Додамо також, що роботи на протипаводкових об’єктах, які споруджує компанія «ТКС» ведуться цілодобово, при цім використовується цілий парк сучасної техніки. “У нас найбільший серед підприємств Львівської області парк техніки для земляних робіт – близько 120 одиниць, і всі вони нині працюють на об’єктах. Створено 800 нових робочих місць. Оскільки ми працюємо у різних районах Львівської області, приймаємо на роботу насамперед місцевих мешканців“, – розповів керівник будівельної компанії ТКС Роман Краснопольський.
Чого ж очікувати у кінцевому підсумку? Керівництво Управління водного господарства Львівщини оцінює корисний ефект від стратегічного для України проекту безпекою 60 тисяч громадян, які проживають на територіях, що регулярно страждають від підтоплень. Звісно, держава зекономить на ремонтах доріг, мостів, шкіл і приватних садиб – зникає потреба у виплаті компенсацій за збитки від паводків. Та найголовніше, у людей з’явиться віра у власну державу.
Андрій Возний.
