1 вересня – це завжди свято. І дуже важко визначити для кого цей день є урочистішим: для тих, хто вперше переступає шкільний поріг, для тих, кому перший дзвоник лунає востаннє, для батьків, чиї діти йдуть в перший клас, чи вчителів, які покликані до виконання почесної, але, нажаль, альтруїстичної, на сьогодні, місії.
З впевненістю можна сказати, що перше вересня завжди свято для тих, кому близька і дорога рідна школа. До таких людей належить голова Західноукраїнської спілки промисловців і підприємців Володимир Кожан. З того часу, як він став випускником Топорівської середньої школи Бузького району, минуло кілька десятків років. Змінилися вчителі, підходи до науки, методологія, змінилося мислення учнів. Однак, ставлення до рідного навчального закладу залишається незмінним. Більше десятка років для Володимира Кожана 1 вересня у Топорівській школі та школі с.Гута, де вчився у початкових класах, залишається невідємним атрибутом його життя.
- Ми вже звикли до того, що Володимир Дмитрович є постійним гостем на нашому святі. Навіть слово «гість» звучить якось незвично, бо пан Володимир – свій, він – наш випускник. Дякуємо за опіку, яку відчувають наші учні. Вдячні за нинішню допомогу, яка допоможе першокласникам краще запам’ятати свято «Першого дзвоника», - каже директор Топорівської загальноосвітньої школи Ірина Білостоцька.
Свого часу Володимир Кожан допоміг школі з ремонтом, закупив комп’ютери, аби його маленькі земляки не почувалися обділеними.
Вчора, у Топорівській школі, знову було святково. Там посвячували у першокласники 18 малят. Це значно менше, аніж ще кілька років тому. Міграція та демографічна ситуація даються взнаки.
- Я все таки вірю, - каже голова ЗУСПП Володимир Кожан, - що буде краще. Як тільки ми повернемося до проблем села, люди змінять своє ставлення до життя у сільській місцевості. А я завжди готовий і фінансово, і матеріально допомагати рідному селу та своїй школі, - наголосив меценат.
Шкільні ранці та повний комплект шкільного приладдя від Володимира Кожана отримали вчора не лише першокласники Топорівської школи але й учні школи с.Гута. У початковій школі їх лише четверо і один вчитель. Двоє хлопчаків і дві дівчинки старанно і талановито дають святковий концерт для гостей. Володимир Кожан з теплотою згадує про своє дитинство, хату, де народився і звідки мама вела в перший клас, своїх земляків.
- Знаєте, люди змінюються. Але це не про Володимира Дмитровича. Він такий, яким був завжди, - каже голова Топорівської сільської ради, до складу якої входить і с.Гута, Ярослав Ковальчук. – Він дійсно робить багато. Рік тому ми ввели в експлуатацію сільську дорогу, з ремонтом якої допоміг Володимир Кожан, посприявши у виділенні 140 тисяч гривень. Він повністю відреставрував сільський костел, який був на межі знищення, суттєво допоміг у ремонті церкви. Люди постійно звертаються до нього. Вдячний Володимиру Дмитровичу і сподіваюся на подальшу співпрацю, - наголосив Ярослав Ковальчук.
