Перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський розповів у бліц-інтерв’ю Гал-інфо про адміністративну реформу і заполітизованість цього процесу, перспективу ідеї «Львівської агломерації» і про майбутнє РДА та тепершніх селищних голів.
Сьогодні на Львівщині маємо 16 об’єднаних територіальних громад. Скільки взагалі планується створити ОТГ згідно із затверджених перспективних планів?
Насамперед слід сказати, що формування громад - це безпосередня добра воля самих громад. Ми можемо лише запропонувати об’єднуватись в форматі, передбаченому перспективним планом. Власне, оскільки законодавством передбачено, що це добровільний процес, то допоки громади не ухвалять самі для себе рішення, ми можемо лишень говорити про орієнтовні числа. На сьогодні маємо 16 ОТГ. Іще в шести відбулись вибори. Разом 22 громади працюватимуть в новому році.
Зазначте основні критерії до формування ОТГ під час розробки та затвердження перспективних планів.
Перш за все ми керувались методикою, яка законодавчо затверджена. Також ми керувались експертними та науковими пропозиціями, зважали на позицію органів місцевого самоврядування.
Чи є перспектива в ідеї «Львівської агломерації» та як вона має виглядати в контексті уже затвердженого перспективного плану об’єднання громад?
Це є проект. Таких проектних ідей насправді існує дуже багато. Ми керуємось лише чинною нормативною базою. Тому. повторюю, ми можемо говорити лише про те, що передбачено законодавством. Наразі законодавством не передбачено ні формування громад в межах агломерацій, ні самого поняття агломерації як такої.
Як ви ставитесь до можливого прийняття мораторію на об’єднання громад в 20-ти кілометровій зоні довкола Львова?
З одного погляду, міста повинні мати зону росту. З іншого, я чудово розумію: якщо є згода громад, які існують чи в приміській смузі, чи в 20-ти кілометровій зоні, і законом передбачено право на добровільне об’єднання, то вони мають право ним скористатись. Якщо законодавець змінить параметри і будуть проголосовані певні обмеження, звісно, це потребуватиме дискусій. Потрібно радитись з громадами.
Міський голова Львова нарікав, що місто, затиснене громадами, «не матиме куди розвиватись». На вашу думку, чи насправді ОТГ, утворені довкола Львова, справлять негативний вплив на перспективу розвитку міста Лева?
Це не зовсім так. Законодавство передбачає договори про співробітництво між громадами. Те чи інше місто може підписувати договори з громадами. Такі договори про співробітництво можуть стосуватись медицини, освіти, комунального господарства. Відтак, питання агломерації частково перегукується з питанням договорів про співробітництво.
Не так багато громад наразі об’єднались на Львівщині. В чому полягає проблема. Чи стоїть на заваді адміністративній реформі недостатнє розуміння та недостатня поінформованість членів територіальних громад про доцільність об’єднання?
Як на мене, основна причина полягає в певній ментальності. Реформа передбачає отримання повноважень, втім, не всі чинні сільські та селищні голови готові брати відповідальність з управління майном та розвитку громади на себе. Дуже часто на різноманітних зустрічах в громадах голови селищ, місцеві депутати, звичайні громадяни говорять: а давайте ми подивимось, як буде в сусіда, а потім будемо вирішувати.
Насправді, ті, хто об’єднався першими, мають значну перевагу. Вони уже отримали досвід та розуміння з управління ОТГ. Отримали можливості та ресурсів. Ті громади, що будуть сформовані в 2017 році, отримають повноваження, якщо будуть внесені зміни в законодавство, лише з другої половини року.
Чи можна говорити про заполітизованість процесу децентралізації в області? Чи наявний спротив сільських, селищних та міських голів?
Як я говорив раніше, деякі сільські та селищні голови бояться брати на себе відповідальність. Вони переконують мешканців, що об’єднання не на часі. Водночас той фінансовий ресурс, котрий вони акумулюють на своїй території, достатній лише на виплату заробітної плати. На розвиток коштів не вистачає.
Заполітизованість є. Правда не така, яка була в 2015 ці, коли затвердження перспективних планів відбувалось паралельно з виборчим процесом. Тоді ми стикнулись з опозиційною риторикою, котру використовували кандидати, аби набрати собі політичних дивідендів. З погляду сьогоднішнього дня, їм це не вдалось. Об’єднані територіальні громади функціонують, ми бачимо перевиконання бюджетів, відсутність заборгованості по заробітній платі. Бачимо значну кількість успішно реалізованих проектів. Тобто, політичні сили не мають аргументів. Дуже важливо, аби мешканці розуміли це. Будь-яка зміна статусу кво спричиняє спротив. На цьому намагаються грати певні політичні сили.
Яка доля чекає на районі державні адміністрації після проведення реформи децентралізації? Що буде з очільниками РДА та їхніми працівниками? Чи можливий саботаж з цього боку?.
У районах, де вже сформовані ОТГ, ми бачимо їх співпрацю з районними адміністраціями. Також спостерігаємо процес переходу працівників РДА на роботу в об’єднані територіальні громади. Десь вища зарплата, десь цікавіша робота чи просто ближче до дому. Законодавець не передбачає реформ, пов’язаних з реорганізацією районних адміністрацій. Вони надалі будуть виконувати свої функції. Це соціальний захист, вторинна медична допомога, мобілізація, загальні координаційні речі, пов’язанні з економікою. Поки не будуть сформовані всі громади в межах району, за адміністраціями залишаються повноваження у царинах освіти, культури та медицини.
Що очікує на селищних голів після виборів? Вони залишатимуться старостами до проведення виборів старост, котрі мають бути призначенні Радою об’єднаної громади? Які посадові обов’язки на них будуть покладені?
Сільські та селищні голови в населених пунктах, що не є центрами громад, автоматично набувають функцій старост та входять до виконавчого комітету ОТГ. Вони будуть виконувати ці функції до призначення радою ОТГ перевиборів старост. Стосовно функцій: рада ОТГ може делегувати їм функції, котрі їй належать. Також старости будуть виконувати ті функції, що зараз виконує селищний голова, окрім розпоряджання коштами та майном.
Що отримають села, селища та міста після об’єднання в територіальну громаду? Скільки коштів порівняно із сьогоденням буде залишатись в бюджеті ОТГ? На які додаткові кошти ОТГ можуть сподіватись? Як отримати кошти на реалізацію проектів?
Основний бюджетоутворюючий податок – податок на доходи фізичних осіб. Це ті кошти, що залишаються в передбачених законом межах в бюджеті ОТГ. На сьогодні це 60% ПДФО. Окрім того, слід зазначити, що за підсумками року середнє зростання, порівняно з попереднім бюджетним періодом, сягнуло близько 67%.
Окрім того, субвенції на медицину, освіту та окрема субвенція на соціально-економічний розвиток. Також ми уже отримали субвенцію 14 млн грн, котра буде перехідною на наступний рік, на потреби освіти. З цих коштів буде фінансуватись створення тематичних кабінетів, комп’ютерних класів, тощо.
Чи існує необхідність аудиту платників податків? Наскільки серйозною є проблема відсутності чітких даних про платників податків на своїй території?
Це не проблема, це завдання місцевої влади в першу чергу зробити інвентаризацію ресурсів. Не лише платників податків, а також майна, що є на території об’єднаної громади. Необхідно чітко розуміти, чим громади управляють, які є джерела надходження коштів. Це стосується і земельних ресурсів, і платників податків, і платників акцизу. Адже цифри дуже показові: якщо провести розрахунок скільки акцизу сплачено та мати число платників податків, то одразу видно, що в день продається, приміром, три сигарети, чи 200 грам важкого алкоголю. Шляхом розрахунків можна побачити, хто скільки платить, чи є тінізація економіки. Також важливо провести заходи з детінізації заробітної плати.
Часто складається враження, що спроможність громади прямо залежить від наявності на території ОТГ автозаправок чи подібного бізнесу. Що необхідно для фінансової спроможності ОТГ та як забезпечити сталий економічний розвиток громади без залежності від бізнесу, котрий, ймовірно, може спекулювати на своїй значимості.
Власне, тут ми повертаємось до питання, що перешкоджає об’єднанню. Є населені пункти, що мають на власній території одну-дві автозаправки. Надходження від акцизу є значними. Відтак, вони говорять, що їм і так добре. Такий підхід неправильний з точки зору економіки. Громади повинні думати над тим, як залучити внутрішнього чи іноземного інвестора, який наповнюватиме місцевий бюджет. Чим більше таких платників податків буде, тим незалежнішою громада буде з фінансової точки зору. Недалекоглядно робити прив’язку лише до одного платника податків.
Які прогнози в Львівської обласної державної адміністрації на наступний рік щодо децентралізації.
Маємо ініціативи, котрі підтримала Львівська ОДА. Видано ряд позитивних висновків про проходження необхідної для утворення ОТГ процедури. Очікую, що в першому кварталі 2017 року таких громад, що звернуться до ЦВК про проведення виборів, буде від п’яти до десяти. Звичайно, все залежатиме від того, чи народні депутати проголосують норму закону про так зване приєднання. Це може пришвидшити процес децентралізації. Якщо законодавство залишиться незмінним, можемо говорити про утворення близько 10 ОТГ протягом наступного року.
Дивіться повну версію відео-інтерв’ю з Ростиславом Замлинським, першим заступником голови Львівської обласної державної адміністрації.
Автор - Сергій Бобра
