Правоохоронні органи потрібно реформувати і про це засвідчили події на Майдані. Колишній працівник міліції, 27-річний Роман Баховський працював у відділі кадрів міського управління міліції Львова інспектором з професійної підготовки. До його обов’язків належало навчання особового складу, фізична та вогнева підготовка, робота з кадрами, наставництво та резерв кадрів. Після жорстокого розгону Майдану 30 листопада він вирішив бути вірним своїй присязі, звільнився і став до лав повстанців.
Історія Романа дуже цікава. Він молодий і дуже відважний чоловік, пластун, спортсмен, призер чемпіонатів України і Європи з веслування. Роман свідомо зробив свій вибір, залишив роботу та поїхав на Майдан, адже вважав, що саме на Майдані, поруч з людьми, місце того, хто давав присягу служити та захищати свій народ. Якби Роман зачекав із поданням рапорту ще тиждень, то отримав би звання капітана...
«Моє негативне ставлення до цієї системи почало формуватися вже давно. Але почуття несправедливості загострилось, коли відчув, що вичерпав себе на посаді і мав намір рухатися далі кар'єрною драбиною по кадровій службі як спеціаліст. Однак призначення в міліції - або за знайомством, або ж за гроші. Першого разу на посаду, на яку я претендував, призначили людину з боку, я змирився. Потім вирішив спробувати себе на посаді начальника кадрів в одному з районів Львова, повідомив керівництво, але і тут призначили знайомого одного з керівників», - розповів він.
Отож, Роман Баховський та його колеги по службі активно спостерігали за подіями довкола Майдану, обговорювали їх, сподівалися на зміни. Переломний момент настав після першого розгону Майдану 30 листопада.
«Я був шокований, коли побачив ці кадри. Це діяли працівники «Беркуту», до яких я також маю певний стосунок і не тільки як працівник міліції. Я дотичний до їхньої професійної підготовки, навчаю їх Конвенції з прав людини, Конституції, а вони як відверті садисти розправились з людьми, які навіть не чинять опору», - розповів Роман Баховський.
30 листопада Роман Баховський написав рапорт на звільнення. У рапорті вказав, щоб його розглянули без присутності Романа, адже він на той час вже був поїхав на Майдан.
«Мені пропонували зачекати, принаймні поки дадуть капітана. Начальник міського управління міліції погодився, що це моє рішення, але теж пропонував зачекати із звільненням та я не хотів нікого підставляти. Я пояснив, що буду на передовій і не потрібно через мене підставлятися іншим порядним людям», - пригадує Роман Баховський.
Коли Роман приїхав на Майдан, то одразу активно долічився до протесту. Був на Львівській барикаді, там у нього з’явилися перші бойові побратими.
Навички правоохоронця знадобилися Роману та його побратимам у розвідці та у навчанні інших повстанців.
«Люди на Майдані мали вільний час, тому ми почали організовувати військовий вишкіл, перші шикування зі щитом і без щита. У перші дні я брав активну участь в організації такого навчання, а далі пішов у розвідку. Розвідка передбачала вихід за периметр Майдану та спостереження за маневрами силовиків», - розповів Роман Баховський.
На Майдані він на власні очі побачив усю жорстокість силовиків.
У грудні Роман Баховський був розвідником Першої сотні, а весь січень та лютий Третьої сотні Самооборони. Найжахливіші спогади з Майдану – це події 18 лютого в Маріїнському парку, коли «Беркут», солдати ВВ та «тітушки» жорстоко розправились із мітингувальниками.
«В Маріїнському парку були не люди - це були дикі орки. На їхніх обличчях було написано, що вони неадекватні, наче вилізли із підземелля», - пригадує Роман Баховський.
Він не виключає, що то могли бути колишні кримінальні в’язні, злочинці, яких випустили для допомоги міліції.
«Наша Третя сотня була у самому кінці Маріїнського парку. Там відбулися перші бойові дії. Одразу стало зрозуміло, що сили не рівні. Я просив, щоб ми мали право щораз змінювати дислокацію. Після першої сутички я звернувся до сотників, сказав, що ми не можемо просто так стояти, адже коли ми просто стоїмо і чекаємо, поки закінчиться засідання ВРУ, то міліція розробляє план, як нас усіх накрити. Так і сталося…
Передислокувавши нашу сотню, ми вирішили піти у розвідку, щоб подивитись, яка ситуація з боку вертолітного майданчика, чи нас не беруть у кільце. Відійшли на метрів 20 і побачили, що люди вже біжать геть. Водночас нас атакувало восьмеро "беркутівців". Поки відбивались від них камінням, нас оточили і в якийсь момент я подивився у бік Будинку офіцері: там вже був повний хаос: ВВ, «тітушки», усе перемішалося. Я закликав наш 31 пост відступати. Мене почули, і ми почали маневр. Щойно я почав бігти, як одразу дістав від "вевешника" в голову, упав, але зумів швидко підвестися. Навколо були сотні «тітушок», "вевешників" і «беркутівців». Вони хапали за бронежилет, за що попало, валили землю, але прорватися вдалося. Ми навіть пробували стати в оборону, але сили були не рівні. Отак з боями ми вирвались із Маріїнського парку.
Я розумів, що ми вибрались з пекла. Всі відео з Маріїнського я бачив… це диво, що мені вдалося вирватись звідти. Мій товариш з Ялти потрапив у полон. Він розповів, що біля сцени у Маріїнському парку відбувалося сортування. Тих, хто не мав екіпіровки чи розпізнавальних знаків, відводили до однієї купки. Інші – це Самооборона, а ще інші – Правий сектор. Відповідно, з ними проводили різну роботу… Самого його заарештували побили і утримували в автозаку дві доби», - розповів Роман Баховський.
Він зазначив: «Як на мене, то це був якийсь план. Усі боєздатні частини самооборони пішли на цей мирний марш і були жорстоко "накриті" міліцією та «тітушками», поверталися деморалізовані та побиті. Нас із сотні повернулося лише четверо. Станом на 22 лютого по сотні було 8 убитих…».
Чим керувалися "беркутівці", які безжально били протестувальників, він і сам не розумів, але одне із пояснень – гроші.
«У мене була розмова із працівниками львівського «Беркуту», вже коли все скінчилося. Я був шокований, що серед них ніяка пропаганда не велася. Адже я був впевнений, що там ведуть жорстку пропагандистську роботу - просто помпують дезінформацією про «фашистів на Майдані». Однак насправді вони чинили все те звірство за гроші. Мене це шокувало! Хай які пропонують гроші, а має бути насамперед свідомість», - розповів Роман Баховський.
На самому Майдані він не спілкувався із "Беркутом". Лише один раз з львівськими ППСниками на Інститутській.
«Я побачив львівський шеврон. Підійшов до хлопців, представився. Вони сказали, що хочуть повернутися. Це зрозуміло, бо у них зовсім інша служба ніж у "беркутівців», - зазначив Роман Баховський.
Він переконаний, що такий силовий підрозділ, як "Беркут", обов’язково потрібний для протидії різним злочинним елементам, але працівники такого спецпідрозділу повинні бути людьми моральними та патріотичними.
Зокрема, Роман Баховський вбачає потребу у таких критеріях відбору: «Зрозуміло, що це мають бути спортсмени, минуле яких так чи інакше пов’язане із патріотичними організаціями. Це мають бути люди, які знають українську історію. Під час співбесіди вартувало б запитувати у них про різні історичні факти і їхнє ставлення до них».
Окрім того, важливою є і психологічна перевірка бійців.
«Звичайно, є цілий центр практичної психології, який займається відбором та тестуванням силовиків. Їх постійно тестують та перевіряють, вони відповідають на 300 запитань, але ми бачимо, що результату це не дає. Такі відділи просто непотрібні. Це можуть робити люди не з системи», - вважає він.
Окрім того, Роман Баховський зазначив, що психологи були в Києві разом із бійцями «Беркуту».
«Зокрема, зі Львова був психолог і начальник кадрів. "Беркутівців" мало годували, вони довго працювали, психологічне навантаження було велике, хоч і не було пропаганди, але інформації їм не подавали. Не було нічого зроблено, щоб стежити за їх психологічним станом», - зазначив він.
За його словами, львівські "беркутівці" теж брали участь у жорстоких зачистках у Києві. Він переконаний, що цих працівників спецпідрозділу необхідно покарати.
«В першу чергу необхідне покарання стосовно керівника львівського "Беркуту", за фактом порушити кримінальне провадження. Слід провести слідчі дії для встановлення усіх маневрів підрозділу у Києві. Мають бути виявлені ті, які брали участь у жорстоких акціях, це до 40 чоловік, які розбивали людям голови, які калічили мітингувальників. Вони усі мають бути встановлені та засуджені. Якщо цього не зробити, то люди самі проведуть своє розслідування, а це буде значно гірше», - заявив Баховський.
За його словам, тих "беркутівців", які калічили людей, можна виявити під час допитів та очних ставок. Він зазначив, що вже є відомі конкретні прізвища, але нині чомусь не проводяться слідчі дії та не відкрито кримінальні провадження.
На запитання, чи складно було йому, як колишньому міліціонеру, протистояти на барикадах працівникам міліції, Роман сказав: «Я робив те, що я мав робити. Я звертався до працівників міліції через соцмережі, нагадував їм про присягу. Я вважаю, що я дотримав свою присягу. Я був там, де були люди, бо саме їм я присягав і їх мав захищати... Я робив те, що міг, у мене достатні навички з бойової та фізичної підготовки. Моє місце було саме там – на Майдані».
Він переконаний, що Майдан має стояти до того часу, поки в суспільстві не викорінять увесь деструктивний елемент злочинної системи.
Водночас Роман Баховський вирішив, що після подій 18-22 лютого, після усіх убивств на Інститутській та Майдані, відчув, що має повернутися на службу в органи міліції.
«Треба займатися контролем. Мене обурювало те, що вони називали себе заручниками ситуації. Це був вибір кожного. Нині я активно включився у громадську роботу у Львові. Ми працюємо над тим, щоб Львів був прикладом для інших міст та регіонів. Ми маємо перші почати втілювати реформу, маємо перші провести кадрові чистки і тоді інші регіони переймуть наш досвід. Лише так ми очистимо нашу країну», - зазначив Роман Баховський.
На запитання, чи бачить він себе на керівній посаді в правоохоронних органах, відповів: «Так, бачу, на мою думку, колишнім генералам і високим чиновникам важко буде щось реформувати, адже у них склад розуму совковий або просто вони люди системи. Першочергово потрібно змінити кадрову політику, реформувати тих, хто буде реформувати».
Запитуємо у Романа, чи він не боїться за свою безпеку?
«Я за свою безпеку перестав переживати. Після Майдану я вже нічого не боюся. Коли повертався з Києва, то думав що, коли Бог мене вберіг, коли я падав, коли Він мене піднімав, і зробив так, що кулі облітали мене і що я, зрештою, повернувся живим, значить він має для мене іншу місію… Він не дав мені загинути у бою, значить він готує мені щось інше. Це, напевно, і є моя життєва місія – допомогти громаді зробити реформи. Я готовий їх робити, адже я маю певний досвід, знання системи. Думаю нам все вдасться», - переконаний Роман Баховський.
Анна Новик.
Усі фото з Фейсбуку Романа Баховського.
