Львівські волонтери Народної самооборони Львівщини в рамках проекту «Центр забезпечення військових» здійснили 12-ту поїздку в зону АТО. Цього разу бійцям завезли 20 тонн необхідних речей та їжі, а також 20 тонн води. Цього разу волонтери поїхали в зону АТО на подарованому їм бусі, який за свої габарити отримав позивний «Партос».
Волонтери розповіли, що найбільше бійці АТО тішаться на фронті привезеним вареникам та ковбасі, адже це дозволяє їм відчути смак домашнього затишку.
Як розповів заступник керівника «Народної самооборони Львівщини» Сергій Дзядик, потрібно дуже багато речей, але вареникам та домашнім смаколикам бійці тішаться по-особливому.
На наступну поїздку волонтери мають намір завести бійцям смаколиків до Паски.
Волонтер розповів, що перемир’я бійці на фронті сприймають не однозначно.
«Хтось каже, що перемир’я не потрібне і бійців АТО угодами знову загнали у стійло та не дають воювати. Хтось стомився і хоче ротації, а хтось з останніх сил рветься у бій», - розповів Сергій Дзядик.
Також він розповів, що волонтерській групі вдалося дістатися до 29-го блок поста на під’їзді до Кримського.
«Хлопці були здивовані, що ми ризикнули до них приїхати, адже самі не пам’ятають, коли востаннє бачили на цій дорозі автомобілі. Коли ми їхали, то наш шокувало те що побачили. Навколо випалена «Градами» земля. За 5 км до блок поста дорога і ліс всипані снарядами. Навколо воронки і обгоріла земля. Ми їхали і снаряди в дорозі нам доводилося обминати. Таке враження, що ці снаряди засіяли навесні», - розповів Сергій Дзядик.
Він також додав, що волонтери під час цієї поїздки передали автомобіль джип для батальйону «Київська Русь» та ліки для госпіталю в Артемівську.
Волонтер, депутат Львівської облради, учасник поїздки Олександр Ганущин зауважив, що в зоні АТО значно поменшало волонтерських бусів.
«Таке склалося враження, коли ми їхали трасою до Станиці Луганської. На початках, коли ми починали цю роботу, у травні, багато людей відгукнулося на прохання про допомогу військовим. Зараз люди змучилися, а остаточно усіх прибив цей стрибок валюти. Березневий призов (мобілізовані під час першої хвилі мобілізації у березні 2014 року, - ред.) ще й досі чекає коли не волонтери возитимуть допомогу, а допомогу привозитиме держава», - сказав Ганущин.
Він наголосив, що під час цієї поїздки волонтери відвідали 21 точку дислокації наших військових на лінії фронту.
«Щодо канадської форми, то ми її не бачили. Вона туди не дійшла. Зараз маємо нові виклики. Через настання весни знову актуальне питання чобіт та берців. Їх немає. В нашому Центрі забезпечення 50 пар взуття розходяться за день, але за що їх купити? У військових збільшився список потреб, але є апатія. Часом вони перелічують, що треба і додають: «Ви все одно не привезете». Треба допомагати», - сказав Ганущин.
Він зазначив, що перед кожною поїздкою волонтери Центру забезпечення військових з’ясовують потреби військових.
Ганущин наголосив, що найбільша потреба – це запчастини до техніки.
Під час цієї поїздки волонтери завезли в АТО запчастин на 200 тис грн.
«Нині саме той час, коли можна відремонтувати техніку і довести її до належного стану, але запчастини від держави, навіть якщо їх замовити, можна чекати до двох місяців. Тепер воює артилерія і їм потрібні комплекти запчастин для ремонту», - наголосив Олександр Ганущин.
Отже, серед найбільш актуальних потреб військових є такі позиції:
- запчастини для ремонту техніки;
- взуття;
- оптика.
«Оптики наразі нема і так виглядає, що й не буде. Тепловізори – це ще одна дуже велика потреба і проблема», - сказав Ганущин.
