Рік тому, 25 травня 2014 року, в Україні пройшли дострокові вибори глави держави. Лідер партії «Солідарність», відомий політик і бізнесмен Петро Порошенко, який здобув переконливу перемогу на перегонах, не мав часу на тривалу «розкачку». Країна стояла на порозі політичного колапсу й економічного дефолту, на частині її території нуртували підбурювані з Росії сепаратистські рухи, Крим було анексовано, а за східним кордоном розташувалась, готова вдертися, багатотисячна російська армія. Що вдалось, а чого не вдалось президенту?
Перший рік Петра Порошенка прокоментував для «Гал-інфо» відомий політик, народний депутат кількох скликань Ярослав Кендзьор.
«З усієї когорти кандидатів у президенти, які брали участь у президентській кампанії, кандидатура Петра Порошенка, на мій погляд, була – і в цьому я не помилився – єдиною достойною кандидатурою. Я знав Петра Олексійовича за депутатською роботою (ми з ним два скликання спільно працювали в сесійній залі), тому мав нагоду достатньо глибоко його пізнати», – сказав він.
Політик зазначив, що оцінює позитиви та негативи в діяльності Порошенка в пропорції 70% на 30%. Найбільшою заслугою чинного президента він назвав вдалу роботу на міжнародному дипломатичному рівні.
«Петро Олексійович добре знає економіку, тому що він крупний бізнесмен. Добре знає зарубіжну політику, бо має відповідну освіту і практику відповідної роботи, адже займав посаду міністра закордонних справ. Названий досвід дав йому змогу активно включитися у виконання конституційних функцій – представлення України й обстоювання її інтересів на міжнародній арені», – відмітив він.
На думку Ярослава Кендзьора, президент Порошенко користується великою повагою своїх іноземних колег.
«Закордонна політика, контакти зі світовими лідерами у виконанні президента є, на мій погляд, якщо не бездоганними, то дуже поважними. Видно, що світові лідери з великою повагою ставляться до українського президента», – висловив переконання політик.
До негативних підсумків року Ярослав Кендзьор відніс лояльність Петра Порошенка до невдач уряду на шляху проведення реформ.
«Мені здається, що Петро Олексійович даремно так спокійно й терпляче споглядає, як пробуксовує уряд України. Балачок про реформи з боку уряду, особливо з вуст прем’єра, дуже багато. А тим часом президент дістає прямі відверті докори з боку європейський держав. Якщо справжніх реформ не буде, то наші взаємини із ЄС потихеньку згасатимуть, бо терпець нашим західним союзникам може врешті урватися. Можливо, серйозні кулуарні розмови Петра Олексійовича з головою уряду й є, але суспільство поки що цього не чує», – сказав він.
Що з Донбасом?
Коментуючи центральну проблему, з якою стикнувся Порошенко, – агресію Росії на сході країни, Ярослав Кендзьор припустив, що на початках президент не зовсім розумів її реальну складність.
«Якби він чітко розумів, що це проблема не одного тижня й не одного місяця, то не казав би, що АТО повинна тривати декілька днів чи, максимум, кілька тижнів. Це свідчить про те, що Петро Олексійович тоді ще не усвідомлював, що відбувається на сході. Що там відбувається специфічна війна, яка сьогодні одержала назву гібридної», – сказав політик.
Втім, зазначив Ярослав Кендзьор, реально оцінюючи становище держави, котра мимоволі була змушена вступити в гібридну війну, розуміючи, що країна не мала армії, а її військово-промисловий комплекс був розвалений, вести мову про якийсь варіант позитивного вирішення проблеми на користь України було не просто важко, але й, імовірно, взагалі неможливо.
Політик наголосив, що наразі обрана Порошенком тактика приносить лише відносні результати.
«Петро Олексійович зупинився на рятівному, з його точки зору, варіанті Мінських домовленостей, за якими Україна вирішує проблему винятково дипломатичним чином. Однак, ми бачимо, що наразі дипломатичні зусилля України та європейських партнерів мало що дають. Домовленості про припинення вогню підписуються вже вдруге, але гармати й надалі працюють на повну потужність», – зазначив він.
Ярослав Кендзьор припустив, що Петро Порошенко дотепер не має чіткого плану й чіткого уявлення, як повернути Донбас і Крим.
«Маючи певний досвід та аналізуючи подібні конфлікти в інших куточках світу, я можу сказати, що доки держава не збереться з силами і зброєю не поверне собі загарбане, ніхто добровільно нічого не віддасть, як би не переконували дипломати з України чи дипломати з ЄС. Тому я маю глибоке переконання: якщо Україна відродить армію, оснастить її сучасною технікою, матиме адекватне досвідчене керівництво, то може розраховувати на успіх. На жаль, впродовж цього року ми бачили абсолютно дитячі провали, котли, відповідальність за які повинен розділити й головнокомандувач, президенту України. Подобається йому чи ні, але він також відповідальний за Іловайськ, за Дебальцеве, за інші провалені операції Генштабу»
Розмову вів Сергій Стуканов.
