Слухай онлайн
Історія

Унікальні археологічні знахідки з Пліснеська

Історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ» на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук розповів про унікальні артефакти, які буди знайдені на території заповідника. Одне із найбагатших поховань на території курганного могильника варязької дружини було розкопане Т. Земєньцьким у 1881 році.
Світлина зі статті Р. Лівоха.
Світлина зі статті Р. Лівоха.
1/2

Меч з одного з пліснеських курганів («Wielka mogiła na gruntach włościańskich» за дослідженнями Т. Земєньцького у 1881 році). У цьому кургані на глибині 3,0 м від вершини насипу віднайдено парне поховання випростаних на спині чоловіка та жінки, які головами були орієнтовані на захід. На грудях чоловіка простежено залишки дротяної кольчуги, а з його правого боку зафіксовано залізний меч типу S (за Петерсеном). З цього ж боку віднайдено струхнявіле дерев’яне відро з трьома залізними обручами, в якому знаходились остеологічні рештки тваринного походження; в ногах померлого було ще одне відро з залізними обручами і такою ж рукояттю. У зубах померлих зафіксовано золоті бляшки – «оболи мертвих» («оболи Харона»). На шиї жіночого кістяка було намисто, а на правій руці – золотий пластинчастий браслет. З лівого боку померлого виявлена невелика керамічна посудина. Р. Лівох, який впродовж останніх років ґрунтовно опрацював результати досліджень Т. Земєньцького, датує це парне поховання останньою чвертю Х – першою половиною ХІ ст.

Світлина зі статті Р. Лівоха.
1/1

Вудила та шпори з Пліснеського городища, віднайдені Т. Земєньцьким у 1881 році.

Нагадаємо, як повідомляло Гал-інфо, перші фахові дослідження на могильнику ще у 1881 р. провів Т. Земєньцький, якому вдалося виявити тут два типи поховань: підкурганні кремаційні та підкурганні інгумаційні. За сукупністю ознак, зокрема за особливостями поховальної практики та супровідним інвентарем, Пліснеський курганний могильник варто пов’язувати з середовищем варязької дружини київських князів, яка брала участь в одержавленні племінних територій Прикарпаття та Волині. Язичницькі риси поховального обряду, передусім, репрезентує багатий супровідний інвентар (зброя, «оболи мертвих», прикраси, відра тощо), а на поступове проникнення християнства вказує західна орієнтація похованих та знахідки хрестів.

1/2

Ось така унікальна писанка-брязкальце походить з Пліснеського городища. Її у 1881 році віднайшов Тадеуш Земенцький. Писанка виготовлена з глини й покрита емаллю, її висота становить 4,9 см, а діаметр - 3,9 см. Можливо, цю унікальну річ було виготовлено як “побічний” продукт від виробництва керамічних плиток, якими покривали долівку храмів княжої доби. Пліснеська писанка датується кінцем ХІ - початком ХІІІ ст. Зараз вона зберігається у Краківському археологічному музеї.

Ще одна цікава знахідка, яка стала символом заповідника «Давній Пліснеськ», є кістяна дощинка із зображенням воїна.

1/1

Ось як описував свою унікальну знахідку на Пліснеському городищі Ярослав Пастернак: «Найцінніша з мистецького боку пам’ятка, що знайшлася в часі розкопів 1940 р. на середині «дитинця», - це кістяна дощинка, роз­міру 65х27 мм завбільшки й 3 мм завгрубшки, з плоскорізьбою з одного боку. Вона зображує лицаря XI-XII ст. в кольчузі, з шоломом на голові, що звернений вправо стоїть за схематично зображеним оборонним муром біля вхідної брами. Ліва рука в нього сперта на круг­лий, зверху косо смужкований щит, а права піднесена вгору до висоти лиця й похилена трохи вперед (молитовний рух). Це ліва половина дверцят кістяного нагрудного складня-триптиху, з останками бронзо­вих чопиків-бігунів згори й знизу ліворуч та з подовжним заглиблен­ням на обороті праворуч, яке мало зверху примикати праву половину дверцят. Сьогодні цей пліснеський лицар, як нам відомо, не має собі пари серед пам’яток образотворчого мистецтва княжої доби на Україні».

Джерело: Історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ»
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...