Якщо ви думаєте, що новітні технології потрясли сучасні ЗМІ, то не кваптеся з висновками, адже це лише початок. Гал-інфо роздумувало над битвою титанів і ось що ми з'ясували.
Безліч інформаційних організацій, які невпинно боролися за свого читача впродовж останніх двох десятиліть, коли увесь світ переходив на простори Інтернету та мобільні пристрої, незабаром повинні пристосуватися до штучного інтелекту, розширеної реальності і автоматизованої журналістики, а також знайти способи підключення за межами смартфону.
"Голосовий інтерфейс" стане однією з найважливіших проблем для медіа-організацій. "Не думайте про голос як про платформу – вважайте її лише останньою системою керування та контролю над контентом. Клавіатури, миша, сенсорний екран, голосовий інтерфейс – усі ці засоби – це прекрасна можливість активізувати контент для вашої аудиторії", – пише Пітер Х'юстон для Executive Publishing.
За оцінками eMarketer 50% операцій, які споживачі виконують за допомогою комп'ютерів, будуть здійснюватися через голосове управління вже до 2020 року. Та навіть сьогодні більшість новинних організацій зробили невеликі експерименти з додатками чату та голосовими навичками в Alexa і Google Home Amazon, які можуть бути основною частиною майбутньої екосистеми новин.
Згідно з твердженням відомого американського винахідника Ілона Маска, штучний інтелект становить екзистенційну загрозу для журналістики майбутнього. Люди переконані, що механізація друкованого слова позбавить журналістів можливості взаємодії з суспільством в її звичній формі.
Можна також припустити, що дрони, віртуальна чи додаткова реальності, ймовірно, будуть причиною нових збоїв у системах інформаційних організацій у найближчі роки.
Одна з великих проблем, з якими мають справу медіа-організації, полягає в тому, що новітні технології, що впливають на майбутнє новин, знаходяться поза їхнім контролем. Натомість це є прерогативою технологічних компаній, таких як Google, Amazon, Tencent, Baidu, IBM, Facebook, Apple і Microsoft тощо. Тому нині інформаційні організації виступають радше клієнтами, аніж свідомими вкладниками.
Однак вирішенням цієї проблеми може бути шлях до широкомасштабного міжгалузевого співробітництва та експериментів.
Згідно з результатами дослідження The Future Today Institute, вже існує близько 75 технологічних тенденцій, які мають значний вплив на журналістику сьогодення, серед них безпілотні літальні апарати, носії, блокчейн, 360-градусне відео, віртуальна реальність і перевірку фактів у реальному часі.
Деякі з цих нових технологій – здатність інтерпретувати візуальні дані, розробляти алгоритми для написання або інтерпретації новин, а також збирати та аналізувати зростаючі обсяги даних – дозволять журналістам робити багатші, глибші репортажі, перевірку фактів і редагування.
Однак далеко не всі працівники медіа радісно вітають нові ідеї та зміни. Ось до прикладу: "Технології не врятують ЗМІ", – каже екс-генеральний директор Guardian Media Group Ендрю Міллер. "Нові технології – фантастичні, з фантастичними можливостями, але тільки 30% наших доходів надходять з цифрового формату преси. Отже, сказати, що ми можемо підтримувати цей бізнес протягом тривалого часу буде дуже, дуже важко."
Таку радикальну позицію не розділяє головний директор компанії Pusher Сільвен Джуліані. На його думку, засоби масової інформації повинні максимально використовувати новітні технології, не ігноруючи прогресивні тенденції на ринку інформації.
Безперечно, відмова від застарілих, традиційних методів висвітлення інформації – це завжди виклик, утім сучасні технології відкриють журналістам незнанні світи, якщо вони опанують усі тонкощі нових систем та інструментів, а також навчяться застосовувати здобуті знання для розвитку світової журналістики.
