Культовий американський режисер Даррен Аронофскі прибув на Одеський Кінофестиваль, щоб поспілкуватися зі слухачами Літньої Киношколи про фінансування, кіновиробництво та тонкощі роботи, а також про майбутнє кінематографу. Повідомили на сайті фестивалю.
Насамперед Аронофскі поділився з аудиторією своєю радістю від подорожі в Одесу, адже він фактично повернувся на свою історичну батьківщину — його батько закінчував тут школу, а сам режисер ріс у Бруклині поруч із Брайтон-Біч, який у народі називають «Маленькою Одесою». Також на думку режисера, цього року Одеський кінофестиваль зібрав кращі фільми цього року, зокрема «Любов» Ґаспар Ное. «Чому в кіно вважається нормальним убивати людей, але не займатися любов'ю? Чому секс — це погано, а жорстокість — нормально?» — заперечив режисер на зауваження о провокаційності картини.
Відповідаючи на актуальний для українських кінематографістів питання про фінансування, Аронофскі звернувся до аудиторії: «Покажіть свої телефони. У кожному з них зараз є камери. Якби я починав знімати фільми зараз, то напевно на камеру телефону. Зараз фінансування не повинне бути головною проблемою. Виправдань більше не лишилося, тепер сила є в усіх. Питання — навіщо? Головне щоб була історія, яку варто розповісти». Починати він радить із короткого метра, який він особисто виводить в окремий тип мистецтва, приводячи в приклад сервіс Vine, де користувачі зможуть робити 6-секундні фільми. Сам Аронофскі займався короткометражками 10 років до свого повнометражного дебюту «Пі», на зйомки якого він позичав гроші у друзів.
Як виявилося, працюючи з акторами, Аронофскі може бути досить суворий — він знає, чого прагне і їм завжди доводиться працювати на його бачення, але головне, чого режисер завжди намагається добитися — це почуття довіри. Говорячи про своїх акторів, режисер поділився, що Міккі Рурк ставився до нього «як до сиропу від кашлю», оскароносну Еллен Берстін він спочатку жахливо боявся, з Расселом Кроу йому довелося стати сьогоденням джедаєм, щоби досягнути довірчого відношення, а Хью Джекмана найчастіше запитує не про його персонажа Росомахи, а про роль у фільмі Аронофскі «Фонтан».
Роботу над сценарієм Аронофскі порівнює з жартом, який розповідають раз за разом, поступово додаючи нові деталі. Над своїми історіями він завжди працює, міркуючи, чи вразять вони його друзів, а натхнення та сюжет рекомендує шукати в маленьких деталях. «Не потрібно плутати захоплюючий фільм з розвагою. Ви зустрічали багатьох глядачів, яким «Реквієм по мрії» здався нудним? Але якщо ви зустрінете людину, якій він здався розважальним - біжіть без оглядки». На випадок же депресій і творчої кризи, американський кінематографіст рекомендує джин з тоніком та садівництво, яке його завжди заспокоює.
«Фільм не закінчений доти, доки ти не вирізав свій улюблений кадр. Як би важко ти над ним не працював, і яким би цінним він тобі не був, насамперед ти повинен думати не про своє его, а про глядача» — уклав режисер.
Міркуючи про майбутнє кінематографа, Аронофскі покладає великі надії на телебачення, приводячи приклад США, де безліч молодих режисерів, та зірок, що відбулися поступово йдуть у Тв-Формат. Однак Даррен певен, що саме візуальне оповідання буде існувати завжди, адже «сторітелінг» - улюблене заняття людей з найдавніших часів.
