Учасники бойових дій, ветерани десанту, заповзялися допомогти своїм побратимам і організувати у Львові військовий хостел. Тепер десантники сподіваються, що цю ініціативу підтримає і міська влада Львова.
Як розповів Гал-інфо голова ГО «Союз ветеранів десанту» Сергій Сень, така ініціатива з’явилася тоді, коли він побачив як бійці, очікуючи на свої потяги, змушені ночувати просто на вокзалі у Львові.
«Ініціатива з’явилася, коли зранку, проводжаючи побратимів, приїхали на вокзал і побачили, що збоку сплять цигани на тлумаках, а біля них - наші бійці зі своїми речами. Вони сказали, що у Львові їм навіть нема де помитися та відпочити. Тому і вирішили взятися за цю проблеми», - сказав Сергій Сень.
Він також додав, що дуже багато людей приїздять до Львова, адже тут розміщений військовий госпіталь Західного регіону, тут бійці проходять військово-лікарську комісію, окрім того, є Яворівський полігон.
«Багато наших побратимів з інших регіонів України приїздять до Львова. Власне, коли вони прибувають із зони АТО на місце дислокації частини, то мають два-три дні відпочинку. Їхати, до прикладу, в Дніпропетровськ чи Запоріжжя, щоб побачити рідних – це змарнувати ці вихідні на дорогу. Коли ж родина приїздить до Львова, щоб побачитись із ним, то це витрачання шалених грошей, адже зняти квартиру на добу – це досить дорого. Відтак, з’явилася думка створити у Львові військовий хостел, де б могли б поселятись військовослужбовці та їхні сім’ї», - наголосив Сергій Сень.
Він також пояснив, що ініціатори розуміють, що має бути зручна локація такого військового хостелу. Відповідно, почали пошуки приміщення.
«Нам у міській раді дали перелік приміщень, які є вільними. Однак це все підвали і руїни, куди не поселиш людей. Окрім того, запропоновані будівлі стоять далеко від вокзалу і госпіталю, фактично, на окраїнах Львова. Ми ж розуміємо, що має бути хороша логістична розв’язка. Щоб до госпіталю чи до того ж таки вокзалу можна було б дістатись пішки в разі чого. Скажімо, вночі. Не варто також забувати, що військові, які отримують відпустки, також приїздять до Львова як туристи. Маємо розуміти, що Львів – це місто не лише для туристів з усього світу, але для внутрішніх туристів», - зауважив Сергій Сень.
Десантник розповів, що організатори вже навіть скерували два подання до Львівської міської ради: «Перше подання було щодо приміщення на вул. Валова, 2, але нам відмовили, бо воно зайняте. Тоді ми зробили друге подання. йшлося про адресу на пл. Міцкевича, 6. Там наче є вільне приміщення, але знову виникли якісь перепони».
Він додав, що хостел мають намір зробити безкоштовним. Поселитися там можна буде показавши відповідні документи, які засвідчують участь в АТО.
Голова міжфракційної депутатської групи з питань АТО у Львівській міській раді, депутат Віталій Свінціцький в коментарі Гал-інфо зазначив, що підтримує таку ідею.
«Приміщення на пл.. Міцкевича, 6 є досить великим – близько 300 кв.м. В середині є достатньо кімнат. Дві кімнати можна облаштувати для сімейного відпочинку, а решту - 6-8 кімнат віддати під загальне розселення. Одну кімнату обладнати як кухню швидкого приготування. Звісно, мають бути туалет, душ... Можливо, дехто захоче звернути увагу на технічні питання, порахувати витрати води, квадратуру тощо, але це зайве, бо якщо ми зайдемо у будь-який туристичний хостел, то цих умов там здебільшого не дотримуються», - розповів Віталій Свінціцький.
Додамо, що Віталій Свінціцький також є учасником бойових дій на Донбасі і входить до ГО «Союз ветеранів десанту». Він запевнив, що такий військовий хостел не стане тягарем для Львівської міської ради.
«Насправді, стосовно АТОвців, то часто можна почути обіцянки, що їм будуть допомагати в соціальних питаннях, але все це відбувається дуже повільно. Тут ми просимо просто не заважати. Дайте нам самим щось зробити для таких, як ми. Місто в це гроші вкладати не буде. Ми маємо меценатів з числа нашої організації. «Союз ветеранів десанту» має кілька проектів у Львові, як-от, спортзали по районах Львова. У нас є меценати, люди небайдужі до десантників і АТОвців. Серед нас є колишній десантник Володимир Артимович з холдингу «ЕКО-ДІМ», який серйозно нам допомагає, допомагають також і десантники з інших міст. Нині, наприклад, ми завершуємо облаштування спортзалу в мікрорайоні Рясне-2. Отож, ми просимо не маніпулювати фінансовим питанням і технічними умовами... Хлопці самі впораються, на волонтерських засадах, коштом небайдужих людей», - сказав Віталій Свінціцький.
За його словами, на Великодні свята до Львова приїздило багато бійців АТО, вони зверталися до нього з проханням допомогти з розселенням. Він додав, що вартість доби проживання коливалася від 200 до 500 грн за кімнату.
«За 200 грн були кімнати такі, що туди не дуже хотілося заходити, а 500 грн, самі розумієте, для бійців це дорого, а місто не має ні соціальних гуртожитків, ні хостелів», - сказав Віталій Свінціцький.
Він додав, що військові хостели вже функціонують у великих містах України.
«Сьогодні очевидних перепон нема, але можуть вигулькнути... Місцева влада починає недовіряти громадським організаціям, які працюють в напрямку АТО. Окрім того, приміщення на пл. Міцкевича, 6 є досить привабливим з погляду комерції, але не варто думати лише про гроші, треба думати також і про учасників бойових дій. І це не лише позиція десантників, її поділяють командири військових з’єднань та волонтери. Думаю, що і управління соціального захисту Львівської міськради також це питання підтримає», - зазначив Віталій Свінціцький.
Ідею створення військового хостелу у Львові підтримує і керівник Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України Олександр Поронюк. В коментарі Гал-інфо він підтвердив, що у Львові справді є потреба у військовому хостелі, де за невеликі гроші і з мінімальними зручностями бійці могли б відпочити в перервах між переїздами.
«Потреба в такому хостелі є, адже, наприклад, переважна більшість учасників АТО, які проходили лікування у Львівському військовому госпіталі – це 70-80% не вихідці із Західної України. Це центральні, північні та східні регіони України. До цих поранених приїздять їхні рідні, а для них винаймати в туристичному місті готелі, вартість номерів у яких починається від 350 грн, – це дуже накладно для таких родин. Тому було б дуже доречно, щоб можна було відкрити такий хостел. Щоб військовослужбовці і їхні рідні могли переночувати в цьому хостелі за невеликі гроші з мінімально комфортними умовами. Важливо, щоб він був в центрі. Навіть той же госпіталь закривається о 20.00. Куди піти рідним? Якби приміщення хостелу було в центрі, то можна було блегко і швидко до нього дістатись», - сказав Олександр Поронюк.
Він також додав, що знає випадки, коли рідні поранених приїздили і не мали де заночувати.
«Були випадки, коли колектив Будинку офіцерів допомагав. Так, за словами начальника Будинку офіцерів Віталія Провозіна, у 2014 році мати пораненого бійця, який отримав серйозну травму спини, з червня по листопад фактично перебувала в Будинку офіцерів, перебувала доти, поки стан її сина не стабілізувався.
Отож, важливо, щоб це було не лише волонтерство, але щоб і місцева влада допомагала таким людям. Ми не можемо одними фестами лише обходитись. Нам потрібно дбати про наших громадян, які зі зброєю в руках захищали все, що відбувається у мирному Львові», - наголосив Олександр Поронюк.
Начальник Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, полковник медичної служби Іван Гайда в коментарі Гал-інфо також підтвердив потребу у такому військовому хостелі у Львові.
«Необхідність в такому військовому хостелі завжди є, адже замість того, щоб винаймати кімнати у дорогих закладах, добре було б, якби був доступний соціальний хостел, бо це ж прості люди. У нас проходять лікування пацієнти з цілої України. Я б не казав, що це щоденна проблема, але все ж військові і їхні рідні приїздять на вихідні відвідати поранених. Власне, коли пораненого доправляють до нас з попередніх етапів, то родичі у перші дні звичайно хочуть бути поруч. Залишати їх в госпіталі нема можливості», - сказав Іван Гайда.
Він також наголосив, що такий хостел не повинен бути лише для членів сімей військовослужбовців, але й для самих військовослужбовців, які бувають у Львові проїздом - у справах чи в перерві між ротаціями.
«Їм також це потрібно. Знаю, що на вокзалі у Дніпропетровську є спеціальна кімната відпочинку для бійців АТО. Така практика поширена на сході України», - сказав Іван Гайда.
Іван Гайда зазначив, що нині, на щастя, поранених у Львівському госпіталі не багато: «Інтенсивність нашої роботи напряму залежить від інтенсивності бойових дій. Що тихіше на фронті, то спокійніше у нас. Як тільки загострення на фронті, то у нас одразу з’являється робота. Сьогодні Львівський госпіталь займається відновленням, лікуванням та реабілітацією спинальних поранених, візочні пацієнти, які, на жаль, обмежені у своїх можливостях, а деякі із них на все життя залишаться у візках».
Додамо, що Гал-інфо звернулося за коментарем до управління комунальної власності Львівської міській раді, де нам повідомили, що приміщення 4 поверху на пл. Міцкевича, 6 наразі ніхто не використовує.
