Діагностика раку на ранніх стадіях може суттєво вплинути на рівень смертності від ракових захворювань. В умовах обмежених ресурсів рак часто діагностується на пізніх стадіях, що призводить до низьких показників виліковування і більших витрат на лікування.
Навіть у країнах з надійною та налагодженою системою охорони здоров'я багато випадків ракових станів діагностується тоді, коли медикаментозне лікування вже не є ефективним. Саме тому проблеми пізньої діагностики та дороговартісного лікування є настільки актуальними в наш час.
Впровадження стратегії ранньої діагностики раку є провідним питанням для громадського здоров’я, адже це суттєво підвищує ефективність лікування. Перепони, що затримують діагностику ракових станів повинні бути ідентифіковані і оцінені, а ефективні стратегії, що включають інформування суспільства про можливі методи покращення діагностики та забезпечення доступу до своєчасного та високоякісного лікування, мають бути впровадженні на різних рівнях надання медичної допомоги.
Дані рекомендації ВООЗ направлені на проведення ранньої діагностики раку та мають на меті допомогти політикам і керівникам програм покращити діагностику та забезпечити доступ до своєчасного лікування.
Щороку у 14 мільйонів людей діагностують рак, більшість цих людей живуть в країнах з низьким і середнім рівнем економічного розвитку. У 2015 році зафіксовано 8,8 мільйонів випадків смертей від раку, що становить один з шести випадків у світі. Від раку щороку помирає більше людей, ніж від ВІЛ/СНІД, туберкульозу та малярії разом узятих.
Приблизно, дві третини від загальної кількості випадків смерті від раку було зафіксовано в менш розвинених країнах, через пізню діагностику та дороговартісне лікування.
Наслідки затримки в діагностиці та стрімкого прогресу захворювання просто жахливі – ймовірність померти чи стати інвалідом збільшується з кожним днем.
Тому вкрай важливо виявити перепони, що перешкоджають своєчасній діагностиці та лікуванню, а також створити програми, що забезпечать доступ до кваліфікованої медичної допомоги.
Рання діагностика – це раннє виявлення раку у пацієнтів, які мають симптоми цього захворювання. Це відрізняє поняття ранньої діагностики від скринінгових програм , які передбачають пошук передракових станів та ще невизначених (доклінічних) стадій раку у об’єктивно здорових людей. Рання діагностика та скрінінг раку безумовно є важливими складовими комплексної боротьби з новоутвореннями, але вони відрізняються один від одного вартістю, методами та вимогами.
Рання діагностика є ефективною для людей, у яких є симптоми і ознаки, характерні для раку. Основне завдання полягає в тому, щоб виявити захворювання на найбільш ранніх стадіях, встановити діагноз та розпочати лікування без затримки. Таким чином можна врятувати пацієнта та значно покращити його рівень життя.
Є три кроки ранньої діагностики:
Крок 1: усвідомлення проблеми та кваліфікована медична допомога;
Крок 2: клінічне обстеження, визначення діагнозу та стадії захворювання
Крок 3: доступ до ефективного лікування, що включає знеболення.
Крок 1: усвідомлення проблеми та пошук кваліфікованої медичної допомоги
Перший крок складається з двох основних компонентів:
– період оцінки (період від виявлення соматичних змін до сприйняття своєї проблеми та готовності обговорити свої симптоми з медпрацівником)
– поведінка пошуку (період від усвідомлення необхідності обговорити симптоми до початку діагностичних процедур)
Пацієнти повинні бути проінформовані про специфічні ракові симптоми, зрозуміти серйозність та важливість цих симптомів, подолати страх та упередження, що пов'язанні з раком і мати доступ до медичних установ, де надається первинна медична допомога.
Крок 2: клінічне обстеження, визначення діагнозу та стадії захворювання
Другий етап може бути розділений на три складових частини:
– Точний клінічний діагноз. Цей етап починається з візиту до сімейного лікаря( терапевта загальної практики), який відповідає за первинну медико-санітарну допомогу. Лікар повинен уважно поставитись до будь–яких підозрілих симптомів, проконсультувати такого пацієнта та направити на подальші дослідження, які могли б підтвердити діагноз.
– Діагностичні процедури та аналізи. Основним методом діагностики є оцінка біопсійного матеріалу на наявність пухлинних клітин, адже без цього аналізу неможливо достовірно встановити стадію захворювання та призначити лікування.
– Визначення стадії раку. Цей етап базується на попередньо проведених рентгенологічних, хірургічних, цитологічних, біохімічних дослідженнях та клінічних проявах захворювання.
Без точної оцінки стадії раку неможливо призначити правильне та ефективне лікування.
Відповідні діагностичні процедури та схеми лікування повинні бути затвердженні в протоколах.
Крок 3: доступ до ефективного лікування, що включає знеболення
На цьому етапі пацієнт повинен мати доступ до своєчасного, якісного та доступного лікування. Ефективне лікування включає міждисциплінарний підхід та продуманий, задокументований план, розроблений багатьма висококваліфікованими спеціалістами. Це все потрібно для того, щоб більшість пацієнтів розпочали протипухлинну терапію протягом одного місяця після постановки діагнозу.
Всі ці етапи ранньої діагностики - від моменту появи характерних симптомів до початку лікування – як правило, повинні займати до 90 днів.
Висновок: Несвоєчасна діагностика і неможливість отримувати якісне лікування сприяють прогресуванню ракових захворювань та підвищують рівень смертності від раку. Рішення повинні бути орієнтовані на створення гнучкої системи надання медичних послуг, що гарантує належні умови для діагностики та ефективного лікування. Всі ці заходи будуть сприяти зменшенню рівня смертності та покращення рівня життя для людей, у яких діагностовано рак.
Перекладено платформою Ingenius на прохання МОЗ України з дозволу Всесвітньої організації охорони здоров’я.
