Державне агентство з питань електронного урядування відзвітувало про досягнення та плани електронного урядування.
На Урядовому порталі наразі доступні 118 електронних послуг, користування якими минулого року зросло втричі, Україна має одні з найшвидших в світі темпи відкриття даних, більше 5 000 електронних документів щодня пересилається між державними органами – ці та інші досягнення у сфері е-урядування, а також плани на 2019 рік були озвучені 30 січня у доповіді голови Державного агентства з питань електронного урядування України Олександра Риженка, що пролунала на засіданні Уряду.
Реалізація проектів електронного урядування відбувається у співпраці всіх державних структур, органів місцевого самоврядування за підтримки міжнародних партнерів. Доповідаючи на засіданні Уряду 30 січня, голова Державного агентства з питань електронного урядування України Олександр Риженко наголосив: «Електронне урядування є ключем до реформ в Україні. Бо в жодній сфері неможливо досягти високих темпів перетворень без впровадження цифрових технологій. І я радий, що розуміння цього демонструє переважна більшість державних та місцевих органів влади».
Електронні послуги
Найважливішим напрямом у сфері електронного урядування є електронні послуги, бо саме вони стосуються кожного громадянина. Одним із головних завдань було – впровадження 100 електронних послуг до кінця 2018 року. До затвердженого Урядом переліку увійшли найбільш пріоритетні послуги з боку бізнесу та громадян. Послуги, які б мінімізували корупційні ризики. Цього результату досягнуто, і наразі на Урядовому порталі, який слугує «єдиним вікном» доступу до всіх онлайн-послуг, уже є 118 електронних послуг. Поміж них – такі суспільно важливі, як оформлення допомоги при народженні дитини, послуги з реєстрації бізнесу, послуги в земельній та будівельній сферах.
Минулого року також були запущені важливі набори електронних послуг для водіїв та перевізників, доступні відповідно в електронних кабінетах перевізника та водія. Ці послуги вже користуються значним попитом.
Також в Україні з’явилася перша повністю автоматична послуга, рішення за якою приймає не чиновник. А саме – про початок будівельних робіт для класу СС1. І цього року планується зробити ще більше таких послуг.
Взагалі за 2018 рік рівень користування електронними послугами в Україні зріс утричі.
- 30 січня Уряд затвердив постанову про затвердження Плану заходів щодо реалізації концепції розвитку системи електронних послуг в Україні на 2019–2020 роки. Зокрема, у 2019 році планується впровадити не менше 50 електронних послуг, які будуть стосуватися виробництва ліків, водовідведення, послуг будівництва, оформлення водійських посвідчень тощо.
Важливо також, що змінюється філософія розвитку електронних послуг. Надалі Державне агентство з питань електронного урядування України буде не тільки створювати нові електронні сервіси, а й оптимізувати їх з огляду на життєві та бізнес-ситуації. Результатом першого такого проекту, над яким зараз триває активна робота багатьох відомств, стане електронна послуга «Е-малятко». Вона об’єднає в собі дев’ять адміністративних послуг.
Більш масовому користуванню електронними послугами буде сприяти розповсюдження доступних та надійних засобів електронної ідентифікації, зокрема – наприкінці минулого року українцям став доступний сервіс мобільної ідентифікації.
Відтепер всі електронні послуги, які наразі впроваджують, вже за замовчанням містять можливість входу за допомогою MobileID.
Digital by Default
Важливою для пришвидшення темпів впровадження електронного урядування є адаптація українського законодавства до процесів цифровізації. У цьому напряму зроблено важливий крок – прийнята постанова Кабінету Міністрів, яка передбачає впровадження принципу Digital by Default – «цифрового за замовчанням». Відповідно до нього, у всіх актах Уряду пріоритетним способом реалізації описаного в документі процесу за замовчанням буде визначений саме електронний спосіб. Для цього нормативно-правові акти Уряду будуть проходити цифрову експертизу.
Наразі лише незначний відсоток від усіх нормативно-правових актів у країні містить норму, за якою процес, описаний у документі, може бути реалізований в електронний спосіб. З прийняттям Постанови розпочнеться поступове якісне перетворення усієї нормативно-правової бази. Кожен новий ухвалений документ не гальмуватиме, а на початку навіть випереджатиме процес впровадження електронних проектів у державному управлінні.
Електронний документообіг
Ще один важливий напрям діяльності у сфері електронного урядування – це впровадження електронного документообігу в органах влади.
Минулого року до системи електронної взаємодії органів виконавчої влади було підключено 193 органи влади, установи та організації. Відтак електронна міжвідомча взаємодія на сьогодні впроваджена у 673 організаціях. Щоденно в системі пересилається близько 5 400 електронних документів.
У планах на цей рік – підключити до системи не менше 300 нових абонентів. Передусім – за рахунок органів місцевого самоврядування, в тому числі – новостворених об’єднаних територіальних громад.
Також протягом цього року відбуватиметься поступовий перехід державних органів влади на європейський стандарт електронного документу, який було затверджено в кінці минулого року.
Вже розроблена і наразі тестується система погодження проектів нормативно-правових актів у електронному вигляді. Система також передбачає відслідковування проходження актів та побудову відповідної аналітики для працівників Секретаріату Кабінету Міністрів.
«Трембіта»
Наприкінці минулого року система електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» здобула Експертний висновок Держспецзв’язку про відповідність компонентів системи вимогам із технічного захисту інформації.
Впровадження «Трембіти» вже розпочалося – відбувається інтеграція до неї інформаційних ресурсів державних органів. Першочерговим завданням вже цього року для Державного агентства з питань електронного урядування стане підключення до «Трембіти» пріоритетних реєстрів, зокрема – Міністерства юстиції, Міністерства соціальної політики, Пенсійного фонду, Державної фіскальної служби, Міністерства внутрішніх справ тощо.
Відкриті дані
Вже чотири роки поспіль в Україні активно розвивається сфера відкритих даних. І щороку важливість та популярність цієї сфери в суспільстві тільки зростає.
У 2018 році Україна посіла 17 сходинку в світі у сфері відкритих даних, та друге місце – за темпами розвитку за чотири роки. Про це свідчить звіт світового рейтингу Open Data Barometer.
У 2018 році українцям відкрилися найбільш очікувані набори даних, починаючи від транспортної сфери і закінчуючи даними місцевих бюджетів.
Так, відомості від МВС про зареєстровані транспортні засоби стали одними з найпопулярніших, оскільки демонструють реальний стан авторинку України. На їх основі були створені корисні онлайн-сервіси, якими громадяни вже скористалися понад мільйон разів.
Окремої уваги заслуговують дані щодо ліцензій на автоперевезення – пасажирських та вантажних, – які також стали доступними українцям минулого року. Тепер за кілька секунд кожен охочий за номером транспортного засобу може перевірити наявність відповідної ліцензії таксі, автобуса чи маршрутки. І на базі цих знань вирішувати, чи довіряти своє життя такому перевізнику.
Важливою стала ініціатива Міністерства фінансів, за якою на порталі openbudget.gov.ua почали публікувати дані 9 683 місцевих бюджетів. Завдяки цьому кожен українець може контролювати використання бюджетних коштів на рівні області і навіть на рівні села.
Контрольні державні органи відкрили дані про понад 143 тисячі перевірок бізнесу, які заплановані на 2019 рік.
Цьогоріч буде розширений перелік наборів даних, що стануть обов’язковими до відкриття. Наразі триває робота із внесення змін до Постанови №835. Також у фокусі Державного агентства з питань електронного урядування України – сприяння підвищенню якості тих наборів даних, що вже публікуються.
