Слухай онлайн
Культура  |  Історія

Історія Різдва на давніх іконах та Ірод з виколотими очима

В Україні завжди шанували свято Різдва Христового. Історія народження Спасителя знаходила своє відображення в українських давніх іконах.

Ікони Різдва Христового стали характерною рисою творчості осередку майстрів церковного мистецтва з містечка Риботичі, що поблизу Перемишля на етнічній українській території Надсяння (тепер — Польща).

Влітку 2018 року у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького   відбулася виставка "Ікони риботицьких майстрів" (1670-ті –1750-ті рр.).

Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Ікони Різдва Христового з історією дитинства. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Ікони Різдва Христового з історією дитинства. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/4

У переддень Різдва Гал-інфо пропонує ознайомитись із цими унікальними сакральними творами, про які розповіла куратор виставки, старший науковий працівник музею, кандидат мистецтвознавства Роксолана Косів.

"Характерною іконографією майстрів риботицького осередку, яка виділяє їх серед інших українських ікономалярів є ікони Різдва Христового, з історією дитинства Ісуса. У такому варіанті вона відома лише за творами риботицьких майстрів  Це дуже цікава тема, бо вона перегукується з тогочасними рукописними текстами про народження Христа.  Зараз ми можемо порівнювати це з нашими колядками та щедрівками. На цих іконах зображена дуже детальна розповідь про те, як відбувалися події, які описані в Євангелії", - розповіла вона.

Перша в Україні виставка давніх ікон майстрів Надсяння відкрилася у Львові

Як зазначила Роксолана Косів, ці сакральні твори наповнені такими деталями, яких немає в євангельських текстах, але про це йдеться в апокрифічних джерелах. Для майстрів ці подробиці були важливими. Вони вміло протрактували історію для усіх.

На виставці були представлені три ікони, які є майже однотипними. Вони датуються кінцем ХVІІ – початком ХVІІІ ст. Походять вони із с. Коростенко (Західна Бойківщина, тепер – Польща), с. Березка (Лемківщина, тепер – Польща), с. Торки (біля Медики, тепер – Польща).

Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/3

На цих іконах бачимо дуже детальну оповідь про народження Ісуса Христа. Як зазначила Роксолана Косів, характерним для зламу ХVІІ –ХVІІІ ст є те, що на цих іконах немає клейм, а натомість, одна сцена переходить в іншу.

"Богородицю зображено на тлі печери. Треба зауважити, що це ще давня українська іконографія. Під західним впливом Богородицю почали малювали сидячи біля стаєнки, а біля неї зображали святого Йосифа Обручника", - розповіла Роксолана Косів.

Оповіді дуже деталізовані. Тут є прихід волхвів, які їдуть за зорею та поклоняються Христу. Є сюжет де вони сплять, а янгол каже їм вертатися іншою дорогою, щоб не повертатися до Ірода, та не розповідати йому де є Матір з Дитям.

Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото - Олена Ляхович, Гал-інфо.
Фото - Олена Ляхович, Гал-інфо.
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото - Олена Ляхович, Гал-інфо.
Фото - Олена Ляхович, Гал-інфо.
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/7

"Тут є історія про те, як Ірод хотів вбити Христа. Майстер зображає Ірода на передньому плані, майже, як ключового персонажа. В іконографії ця позиція є ведучою. Акцент зроблений на Іроду та його жорстокості. На це вказує немовлятко на списі та вбиті діти.

Текст на іконі, який нам це пояснює, перегукується з рукописами ХVІІ ст. про те, як Ірод вбивав цих дітей. Текст дуже реалістичний: "одних стинали, других на полі розрізали, деяких на копії натикали, інших до каміння розшибали і у вогонь метали". Такі тексти викликали у людей емоції", - зазначила Роксолана Косів.

Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото - Олена Ляхович, Гал-інфо.
Фото - Олена Ляхович, Гал-інфо.
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/3

Також на іконі зображена Єлизавета – мати Івана Хрестителя. Вона із сином на руках заховалася у печері від воїна з мечем. Деякі апокрифічні джерела свідчать про те, що на вході в печеру павук зіткав павутину, ховаючи Єлизавету з дитям. Коли воїн наблизився до печери він подивився і пішов геть, міркуючи, що там ніхто не міг зайти і заховатися. Таким чином вона із сином врятувалася.

"Усі тексти на іконах мають характерну надсянську говірку, що вказує на їхнє походження. Цікаво є те, що іконі з с. Торки Іроду викололи очі. Очевидно, що це зробили парафіяни церкви. Отже, ікона в церкві була розміщена у місці доступному для людей, у тій частині храму, де стояли вірні і могли дістатися до зображення Ірода, щоб помститися йому за біль матерів", - наголосила Роксолана Косів.

Парафіяни викололи очі Іродові, або Всі ікони живі

Вона додала, що ці ікони були своєрідною оповіддю для тих, хто не вмів читати.

"Ці історії були цікаві людям, які приходили у храм. Не всі могли читати у той час, чи мати ці тексти вдома. Натомість вони дивилися на ікону та впізнавали цю історію, у деталях розшифровували її. А ще на прикладі таких ікон можна було навчати дітей", - розповіла Роксолана Косів.

Науковцям відомо про п’ять таких ікон Різдва Христового з історією дитинства, і три з них є у збірці Національного музею у Львові.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");