У неділю, 17 січня, Олексій Навальний повернувся з Німеччини у Росію. Цю подію, як і пізніше ув'язнення опозиціонера, на рівні зі світовими ЗМІ висвітлили й українські журналісти.
Проте такі новини спричинили не однозначну реакцію української аудиторії. Гал-інфо розповідає чому Навального вважають не кращим Путіна та що у поведінці російського політика викликало найбільший резонанс.
Відважність та ведмеді
Провідні світові медіа, звісно, не лишились осторонь такої гучної події. Наприклад, у The New York Times вийшла публікація під назвою "Надзвичайна мужність Олексія Навального". У матеріалі йдеться про те, що Навальний, знаючи що буде при його поверненні додому, не злякався арешту та все ж вернувся у "ведмеже лігво". Адже, як стверджує автор статті, "Репресії - це єдиний спосіб, відомий пану Путіну", а Навальний жодних ілюзій з цього приводу не мав.
The New Yorker написав, що "Володимир Путін просто не знає, що робити з Навальним". Таке твердження надрукували у статті під заголовком "Безстрашне повернення Олексія Навального у Росію".
Українські ЗМІ також висвітлили події навколо російського політика, хоча й без гучних заяв про його мужність чи героїзм. Але не обійшлися без детального опису і перельоту, і ув'язнення опозиціонера. Такі новини стали причиною обурення багатьох українців, які не вважають доцільною присутність Навального в українському інформаційному просторі. "Щоб ви так про Крим писали, який він не вважає за потрібне повертати" - звернулась у Twitter до своїх колег відома українська журналістка Яніна Соколова.
Громадський діяч Олексій Кляшторний у своєму дописі на Facebook заявив, що новини про Навального є штучними. А у коментарі Гал-інфо він розповів, що на його думку, такі новини не стосуються України та й взагалі мають надто малий потенційний вплив на розвиток подій і у самій Росії. "Українські ЗМІ поширюють новини про Навального через перебування у російському інформаційному полі, що свідчить про те, що ми продовжуємо бути периферією РФ" - стверджує пан Кляшторний.
"Хлопчику, горілки нам принеси!"
Саме цей вислів з фільму "Брат 2", процитований дружиною Навального, викликав чи не найбільшу реакцію в української аудиторії. Юлія Навальна, сидячи поруч зі своїм чоловіком у салоні літака, повторила фінальну сцену з улюбленої кінострічки росіян. Зокрема, цей фільм відомий своєю ілюстрацією шовіністського ставлення російської нації до інших.
Український кримськотатарський журналіст Айдер Муждабаєв у своєму відео блозі на YouTube поділився власною думкою з цього приводу. Він вважає, що у будь-якій людині найважливішою є культура споживання. А отже, стверджує журналіст, згадкою та цитуванням такого фільму Навальні показують, що і вони, і їхнє оточення, поділяють шовіністські погляди головних героїв. "Для мене це фільм про деградацію" - прокоментував пан Муждабаєв. Він також згадав расистські висловлювання Навального, які той виголосив у 2008 році про грузинів: "Проблема не у тому, що людина може помилятись, я вважаю, що расизм невиліковний".
Проте, здається, так вважають не усі. На хвилі новин про отруєння Навального ще 24 серпня 2020 року своєю думкою у ефірі радіо "Эхо Кавказа" поділився грузинський журналіст Тенгіз Аблотія. Він сказав, що взагалі неважливо що Навальний думає про Грузію (чи решту країн), адже "Важливо, що у нього значно більш прогресивні погляди на внутрішній устрій своєї держави, а це означає, що реальна політика щодо зарубіжних країн автоматично стане більш прогресивною".
Чи насправді це так? Щодо Грузії питання інше, але політика Навального у Криму, у разі його перемоги на президентських виборах, продовжить курс, прокладений Путіном. Про це якось сказав сам опозиціонер.
У Крим на обід
Ще у жовтні 2014 року Олексій Навальний під час інтерв'ю в редакції "Эхо Москвы" визначив свою позицію щодо Криму. Він сказав, що Крим залишиться частиною Росії й ніколи у найближчому майбутньому більше не буде частиною України. "Я думаю, що для України це велике щастя, що Крим з абсолютно проросійським народом (...), який не приймає бажання йти до Європи, пішов від неї". Навальний вважає, що українцям тільки додає користі те, що 2 мільйони виборців з Криму більше не перешкоджатимуть прагненню України до Європи.
До таких зручних для виправдання анексії аргументів опозиціонер додав, що Крим - це не бутерброд з ковбасою, щоб його туди-сюди повертати. "Крим зараз є частиною РФ. І я дуже раджу українцям не обманювати себе".
У 2019 році, через 5 років після перших коментарів про український півострів, Навальний в ефірі того самого радіо сказав: "Там є два мільйони людей із російськими паспортами. Тобто вже якийсь незрозумілий фарш. Цей фарш назад не провернеш".
Можливо, політик правий, що українцям не варто обманювати себе. От тільки дещо в іншому питанні. Навальний - росіянин, який в першу чергу буде думати за добробут Росії.
"У нас демонізують особу Путіна і покладають невиправдані надії на заміну його якоюсь іншою особою. Начебто з кимось іншим можна буде домовитись про повернення Криму, приміром" - стверджує Олексій Кляшторний.
Путін 2.0 і московська каналізація
Окреме питання в українських активістів постає про достовірність усього, що сталось з Навальним минулого року та взагалі про його правдиву роль у російській опозиції.
"Вважати Навального опозиціонером це, по-перше, смішно, а по-друге, недолуго" - стверджує український журналіст Роман Скрипін. Він розповів, що думає про російського політика у своїй програмі "Рибки Холодницького". В очах журналіста Навальний - це "Путін 2.0". Зокрема, про отруєння Олексія пан Скрипін сказав: "Якби хотіли вбити, то КДБ вбиває й не запитує хочеш ти жити чи ні. Так само як і не запитували Бандеру, і багатьох інших українців... Чому Нємцова можна було запросто вбити, а Навального так складно? Він невловимий?"
До думки про "дозволену опозицію" приєднується й Кляшторний: "Як на мене, це штучні лідери громадської думки, які створюються путінським режимом як певною мірою підконтрольна, прогнозована опозиція, що не зможе підірвати вже існуючу систему влади".
Також громадський діяч зауважив: "Навальний - це політична сила, куди "каналізуються" протестні настрої певної частини невдоволеної режимом Путіна московської інтелігенції для того, щоб це легше було тримати під контролем".
Зрештою, думки розділяються: Навальний є або "видимістю опозиції", або "міжнародним героєм". Але те, на що зараз необхідно звернути максимальну увагу, це на його необережні висловлювання щодо України.
Мирослава Кміть
