Слухай онлайн
Політика

Канапки, фарш і горілка у літаку: чому Навальний не врятує Україну

У неділю, 17 січня, Олексій Навальний повернувся з Німеччини у Росію. Цю подію, як і пізніше ув'язнення опозиціонера, на рівні зі світовими ЗМІ висвітлили й українські журналісти.

Проте такі новини спричинили не однозначну реакцію української аудиторії. Гал-інфо розповідає чому Навального вважають не кращим Путіна та що у поведінці російського політика викликало найбільший резонанс.

Відважність та ведмеді

Провідні світові медіа, звісно, не лишились осторонь такої гучної події. Наприклад, у The New York Times вийшла публікація під назвою "Надзвичайна мужність Олексія Навального". У матеріалі йдеться про те, що Навальний, знаючи що буде при його поверненні додому, не злякався арешту та все ж вернувся у "ведмеже лігво". Адже, як стверджує автор статті, "Репресії - це єдиний спосіб, відомий пану Путіну", а Навальний жодних ілюзій з цього приводу не мав.

The New Yorker написав, що "Володимир Путін просто не знає, що робити з Навальним". Таке твердження надрукували у статті під заголовком "Безстрашне повернення Олексія Навального у Росію".

Українські ЗМІ також висвітлили події навколо російського політика, хоча й без гучних заяв про його мужність чи героїзм. Але не обійшлися без детального опису і перельоту, і ув'язнення опозиціонера. Такі новини стали причиною обурення багатьох українців, які не вважають доцільною присутність Навального в українському інформаційному просторі. "Щоб ви так про Крим писали, який він не вважає за потрібне повертати" - звернулась у Twitter до своїх колег відома українська журналістка Яніна Соколова.

Громадський діяч Олексій Кляшторний у своєму дописі на Facebook заявив, що новини про Навального є штучними. А у коментарі Гал-інфо він розповів, що на його думку, такі новини не стосуються України та й взагалі мають надто малий потенційний вплив на розвиток подій і у самій Росії. "Українські ЗМІ поширюють новини про Навального через перебування у російському інформаційному полі, що свідчить про те, що ми продовжуємо бути периферією РФ" - стверджує пан Кляшторний.

"Хлопчику, горілки нам принеси!"

Саме цей вислів з фільму "Брат 2", процитований дружиною Навального, викликав чи не найбільшу реакцію в української аудиторії. Юлія Навальна, сидячи поруч зі своїм чоловіком у салоні літака, повторила фінальну сцену з улюбленої кінострічки росіян. Зокрема, цей фільм відомий своєю ілюстрацією шовіністського ставлення російської нації до інших.

Український кримськотатарський журналіст Айдер Муждабаєв у своєму відео блозі на YouTube поділився власною думкою з цього приводу. Він вважає, що у будь-якій людині найважливішою є культура споживання. А отже, стверджує журналіст, згадкою та цитуванням такого фільму Навальні показують, що і вони, і їхнє оточення, поділяють шовіністські погляди головних героїв. "Для мене це фільм про деградацію" - прокоментував пан Муждабаєв. Він також згадав расистські висловлювання Навального, які той виголосив у 2008 році про грузинів: "Проблема не у тому, що людина може помилятись, я вважаю, що расизм невиліковний".

Проте, здається, так вважають не усі. На хвилі новин про отруєння Навального ще 24 серпня 2020 року своєю думкою у ефірі радіо "Эхо Кавказа" поділився грузинський журналіст Тенгіз Аблотія. Він сказав, що взагалі неважливо що Навальний думає про Грузію (чи решту країн), адже "Важливо, що у нього значно більш прогресивні погляди на внутрішній устрій своєї держави, а це означає, що реальна політика щодо зарубіжних країн автоматично стане більш прогресивною".

Чи насправді це так? Щодо Грузії питання інше, але політика Навального у Криму, у разі його перемоги на президентських виборах, продовжить курс, прокладений Путіном. Про це якось сказав сам опозиціонер.

У Крим на обід

Ще у жовтні 2014 року Олексій Навальний під час інтерв'ю в редакції "Эхо Москвы" визначив свою позицію щодо Криму. Він сказав, що Крим залишиться частиною Росії й ніколи у найближчому майбутньому більше не буде частиною України. "Я думаю, що для України це велике щастя, що Крим з абсолютно проросійським народом (...), який не приймає бажання йти до Європи, пішов від неї". Навальний вважає, що українцям тільки додає користі те, що 2 мільйони виборців з Криму більше не перешкоджатимуть прагненню України до Європи.

До таких зручних для виправдання анексії аргументів опозиціонер додав, що Крим - це не бутерброд з ковбасою, щоб його туди-сюди повертати. "Крим зараз є частиною РФ. І я дуже раджу українцям не обманювати себе".

У 2019 році, через 5 років після перших коментарів про український півострів, Навальний в ефірі того самого радіо сказав: "Там є два мільйони людей із російськими паспортами. Тобто вже якийсь незрозумілий фарш. Цей фарш назад не провернеш".

Можливо, політик правий, що українцям не варто обманювати себе. От тільки дещо в іншому питанні. Навальний - росіянин, який в першу чергу буде думати за добробут Росії.

"У нас демонізують особу Путіна і покладають невиправдані надії на заміну його якоюсь іншою особою. Начебто з кимось іншим можна буде домовитись про повернення Криму, приміром" - стверджує Олексій Кляшторний.

Путін 2.0 і московська каналізація

Окреме питання в українських активістів постає про достовірність усього, що сталось з Навальним минулого року та взагалі про його правдиву роль у російській опозиції.

"Вважати Навального опозиціонером це, по-перше, смішно, а по-друге, недолуго" - стверджує український журналіст Роман Скрипін. Він розповів, що думає про російського політика у своїй програмі "Рибки Холодницького". В очах журналіста Навальний - це "Путін 2.0". Зокрема, про отруєння Олексія пан Скрипін сказав: "Якби хотіли вбити, то КДБ вбиває й не запитує хочеш ти жити чи ні. Так само як і не запитували Бандеру, і багатьох інших українців... Чому Нємцова можна було запросто вбити, а Навального так складно? Він невловимий?"

До думки про "дозволену опозицію" приєднується й Кляшторний: "Як на мене, це штучні лідери громадської думки, які створюються путінським режимом як певною мірою підконтрольна, прогнозована опозиція, що не зможе підірвати вже існуючу систему влади".

Також громадський діяч зауважив: "Навальний - це політична сила, куди "каналізуються" протестні настрої певної частини невдоволеної режимом Путіна московської інтелігенції для того, щоб це легше було тримати під контролем".

Зрештою, думки розділяються: Навальний є або "видимістю опозиції", або "міжнародним героєм". Але те, на що зараз необхідно звернути максимальну увагу, це на його необережні висловлювання щодо України.

Мирослава Кміть

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ