Тема легалізації цього наркотику де-не-де виринає в українському медіапросторі.
Тільки-но проходить ще один конопляний марш чи чергове узаконення марихуани закородоном, суспільство починає ліниво обговорювати це питання. Та вже через кілька днів вкотре відкладає в довгий ящик.
Востаннє тему легалізації марихуани порушила у Facebook в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. У дописі вона висловилась за узаконення медичного канабісу, який здатен полегшити страждання хворих і є дешевшим, ніж частина ліків. Чи не першою чиновниця з Уряду публічно порушила питання легалізації канабісу. Проте, як зазначила Супрун у тому ж пості, цією темою надзвичайно легко зманіпулювати. І в цьому вона має велику рацію.
Що говорять чиновники та політики?
Уже після Супрун цю тему почали коментувати політики різних рівнів. Серед них і кілька кандидатів у Президенти, які говорили саме про медичний канабіс.
Юрій Дерев’янко – єдиний з усіх претендентів, що виступив однозначно за легалізацію медичного канабісу. "Це не забаганка і не ознака демократичності суспільства, а життєва необхідність", - написав він у Facebook, говорячи про хворих, біль яких може полегшити марихуана.
Андрій Садовий, тепер вже екс-кандидат, позицію "за" чи "проти" не обрав. Він наголосив лише, рішення про легалізацію не має приймати одна людина, натомість, цю тему треба активно дебатувати в суспільстві.
Націоналіст Руслан Кошулинський несподівано для всіх, але не так впевнено як Дерев’янко, теж виступив за узаконення лікувальної марихуани. "Якщо медики скажуть "можна", "дозволено" і від цього не буде залежності в людини, то я "за", – сказав він в ефірі “5 каналу”.
Геннадій Балашов, якого серйозним політиком назвати складно, також виступив за легалізацію канабісу будь-якого призначення, хоча його позиція була відома давно.
Серед чиновників на початку року про марихуану говорив Юрій Луценко. Генпрокурор навпаки категорично проти легалізації канабісу та наркотиків уцілому, хоча й підтримує носіння зброї та узаконення проституції.
Поміж посадовців силових структур можна знайти різні думки. Ще позаминулого року Голова Нацполіції Сергій Князєв виступав за "нульову толерантність" до зберігання та вживання наркотиків та виключав можливість декриміналізації цієї статті. Натомість його підлеглий Юрій Зозуля, очільник патрульної поліції Києва, протилежної думки – він за повне виведення норми про вживання чи зберігання легких наркотиків з ККУ. Утім, у цих випадках вони говорили про марихуану як наркотик, а не як медичний препарат.
Що потрібно знати про медичний канабіс?
Доволі часто, коли заходить мова про легалізацію канабісу, велика частина суспільства за умовчанням ставиться до цього вороже. Люди через незнання та нерозуміння переконані, що тепер можна буде купити «траву» в кіоску, а їх діти швидко перетворяться на наркоманів. Це не так.
Ключем до розуміння різниці між медичним та "розважальним" канабісом є два поняття – ТГК та КБД.
Тетрагідроканабінол (ТГК) та канабідіол (КБД) є двома основними активним речовинами – канабіноїдами, що містять рослини роду “Cannabis”.
Перша речовина (ТГК) має психоактивний ефект і при вживанні марихуани з високим рівнем ТГК людина може відчувати параною, ейфорію, зниження активності, сонливість. Саме такий наркотик заполонив чорний ринок України та шкодить здоров’ю.
У медичній марихуані рівень ТГК мінімальний (близько 1%), натомість визначальним є вміст КБД. Канабідіол не має психотропного ефекту і не викликає явного ефекту наркотичного сп’яніння. Ця речовина має знеболювальний та розслабляючий ефект.
Міжнародні дослідження та світова практика неодноразово доводили позитивний ефект медичного канабісу під час лікування посттравматичного синдрому, хвороби Альцгеймера, онкозахворювань, епілепсії тощо.
Які шанси, що медичний канабіс легалізують в Україні?
Складно сказати. Ідея легалізації канабісу, і навіть медичного, наштовхується на потужний опір значної частини суспільства. Переважно, це люди, які народилися в Радянському Союзі, мають консервативні погляди та схильні вважати, що «вільна» марихуана погубить і без того пропащу молодь. Крім того, до противників легалайзу можна зарахувати нечесних правоохоронців, яким вигідний тіньовий ринок канабісу.
Вимоги легалізувати «розважальний» канабіс, як правило, висловлює активна молодь, яка вживає його незаконно, ризикуючи сісти за ґрати. Щодо медичного канабісу, то його адептами є та сама молодь, але вже з підтримкою прогресивних медиків та науковців. Також за ініціативу активно агітує низка громадських правозахисних організацій. Для цих людей пріоритетним є можливість лікування канабісом хворих на рак, хронічні захворювання та ПТС.
На сьогодні існує петиція до Верховної Ради з вимогою законодавчо врегулювати канабіс для науки та медицини. Вона за півтора місяця набрала необхідну кількість підписів. Невдовзі Парламент має розглянути звернення.
До цього також створювались петиції, проте жодна з них не набирала і половини необхідних підписів. Найбільше підтримали минулорічне звернення до Президента – майже 7 тисяч з 25 тисяч підписів.
Останній конопляний марш під назвою "Марш свободи" зібрався торік восени. Учасники апелювали до впровадження Стратегії державної політики щодо наркотиків. У документі, зокрема, міститься норма: "забезпечення доступності наркотичних лікарських засобів для хворих". Також стратегія передбачає початок досліджень медичних властивостей канабісу. Утім, все поки на декларативному рівні.
Як можна легалізувати канабіс?
Перш за все, канабіс є в переліку особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Тому, очевидно, для його повної або часткової легалізації чи лібералізації процедури імпорту/експорту або виробництва медикаментів необхідно прибрати речовину зі списку.
З 2016 року у Верховній Раді лежить законопроект екс-міністра охорони здоров’я Олега Мусія, який на це спрямований.
Окрім того, існує багатьом відома стаття №309 Кримінального кодексу України, "Незаконне виготовлення, придбання чи зберігання наркотичних речовин без мети збуту". На неї припадає близько 80% вироків, які стосуються злочинів щодо наркотиків. Зазвичай, за нею судять дрібних наркодилерів та звичайних любителів вживати. Однією з вимог вищезгаданого "Маршу свободи" була декриміналізація цієї статті. Також пропонують пом’якшення покарання або повне скасування відповідальності за зберігання чи придбання канабісу.
