Українці все більше зіштовхуються з болем, втратами, стресами та психологічними травмами через військові дії.
Тому важливо відкривати у кластерних лікарнях Центри психічного здоров’я, побороти стигми у суспільстві, достукатися до маленьких громад та розробити маршрути для отримання якісних психосоціальних послуг в Україні.
Про це йшлося під час панельного обговорення «Психічне здоров'я та психосоціальна підтримка: побудова системи навколо потреб користувачів».
За словами радниці начальника Львівської ОВА Максима Козицького, керівниці «Координаційного центру» Галини Бордун, на Львівщині діє Комплексна програма охорони психічного здоров’я та психосоціальної підтримки цивільного населення. Вона охоплює три напрями – освіту, охорону здоров’я і соціальний захист.
Коли почалося вторгнення росії, найперше школи та заклади освіти зіштовхнулися з тим, що приймали внутрішньо переміщених осіб, які тікали від обстрілів. Тоді з'ясувалося, що не в кожній школі є психолог і окремий кабінет, щоб допомогти цим людям справитися з викликами. Тому у програмі передбачили присутність у навчальних закладах психологів, які мають відповідні освіту і можуть надавати якісну психологічну допомогу.
“Ми охопили 20 000 учасників освітнього процесу, провели марафон психологічного здоров’я з представниками громад, аби вони могли зрозуміти, наскільки цей напрям важливий – тільки після цього почали відчинятися двері. Тому можна побудувати систему, гарно написати програму, але поки донизу ця ініціатива не дійде, поки ми не достукаємося до людей, доти воно не працює. Відповідно, ми намагаємося масштабувати таку психосоціальну підтримку з громади в громаду”, – розповідає Галина Бордун.
Важливо створити такий простір, в якому людина відчуватиме потребу у психологічній допомозі, не буде цього соромитися і зможе звернутися до хорошого фахівця у своїй громаді. Для цього має працювати скоординована мережа закладів та спеціалістів, які будуть скеровувати людей на допомогу.
За її словами, дуже важливими є просвітництво у різних середовищах, а також систематичні зустрічі з представниками громад. Чим більше людей долучаться до цього процесу, тим більше буде послідовників, які допомагатимуть будувати якісну систему психосоціальної підтримки навколо потреб користувачів. Також потрібно розширювати команду відповідних фахівців з доброю освітою і досвідом роботи.
Вона пояснює, що потрібно створити маршрути отримання психосоціальної послуги. З добрим протезом людина може потрапити у залежність, і ніхто про неї не згадуватиме. Треба працювати з різними середовищами, аби рятувати таких людей, пропонувати їм психологічну допомогу та підтримку.
“Адже коли ми впроваджуємо якусь послугу, то крім будівлі і самого лікаря, нам потрібно будувати добру мережу комунікації, координації і маршрутизації”, – наголошує вона.
Насправді психічні хвороби підбиралися дуже близько упродовж останніх років ще до війни і врешті увійшли до п'ятірки основних захворювань, каже директорка департаменту охорони здоров’я ЛОВА Наталія Літвінська.
За її словами, найбільше пацієнтів будуть звертатися до лікарів первинки, тому сімейний лікар повинен запідозрити проблему і скерувати людину туди, де їй нададуть допомогу – амбулаторну чи стаціонарну.
Якщо раніше не було вибудованої системи надання психологічної допомоги і працювала тільки Львівська обласна психіатрична клініка, то тепер в області сконцентрувалися на спроможну мережу закладів, і на основі рекомендацій МОЗ почали створювати свою модель надання психіатричної допомоги.
“Ми рік переконували керівників громад, що їм потрібно підписати пакети із НСЗУ на психологічну допомогу. Також ми щотижня проводили навчання для лікарів. Треба змінювати ментальність, долати стигму, що нібито соромно йти до психолога чи психіатра”, – каже Наталія Літвінська.
За її словами, сьогодні Центр психічного здоров'я уже працює на базі Львівської обласної психіатричної лікарні, у Червоноградському, Самбірському, Стрийському, Дрогобицькому районах, а до кінця року такі центри запрацюють у Яворівському та Золочівському. “Кожен район повинен мати покриття послугами із психіатрії, амбулаторного та стаціонарного лікування”, – заявила вона.
За словами лікаря-психотерапевта, керівника служби ментального здоровʼя реабілітаційного центру “Незламні” Олега Березюка, часто у людей немає розуміння, що це за послуга – психологічна чи психіатрична допомога.
“Ми були колонією, а колонізатор не має на меті розвивати психічне здоров'я раба. Цей страх перед психіатрією, ця стигма, призвели до того, що люди не знають, що цьому можна зарадити… Тому наше завдання зробити цю послугу доступною і сталою”, – говорить Олег Березюк.
Для цього психіатрію варто повернути у лоно медицини – у багатопрофільну лікарню, де психіатричне відділення існуватиме поруч з хірургічним чи терапевтичним. Тому він радить громадам відкривати Центри психологічного здоров'я у кластерних лікарнях – з амбулаторним відділенням вторинної допомоги та стаціонарним на щонайменше 20-25 ліжок. Також організувати на їхній базі навчальний центр для фахівців, адже сьогодні психіатри – на вагу золота.
За його словами, амбулаторний центр стане головним лікувальним інструментом для хлопців і дівчат, які повернуться з фронту та їхніх родичів, які мають вторинний ПТСР.
“ПТСР або травми, пов’язані з війною, лише на 30% лікуються лікарськими засобами. Американські колеги радять нам не повторювати помилку, мовляв, вони після в'єтнамської війни згубили більше військових, ніж на полі бою. Від чого? Від психічних розладів, які ускладнюються іншими обставинами. І лікуються ці рани на 70% не фармакологією, а психотерапевтичними інтервенціями і лікувальними. Ми у нашому Центрі ментального здоров'я за два роки пролікували близько трьох тисяч військових. Це важливо, адже так ми з вами інвестуємо у здоров’я цілого регіону”, – підсумував Олег Березюк.
Що стосується Львова, то в кожному районі міста на базі поліклінік створили центри ментального здоров’я. Тепер місто готує програму фінансової підтримки для фахівців-психологів, психотерапевтів, лікарів-психіатрів.
«Наше завдання сьогодні дбати про себе і про того, кому потрібна допомога. І тут важливо не стільки, скільки ми збудуємо приміщень, а хто в них буде працювати. Тому на наступну сесію міської ради готуємо програму про фінансову підтримку цих фахівців, аби втримати їх на роботі, запропонувати оплату праці за пацієнта, якому вони надаватимуть консультацію», -- повідомила заступниця міського голови Львова Ірина Кулинич.
Нагадаємо, що у Львові відбувся Форум «Психічне здоров'я та психосоціальна підтримка в громаді: інтегрований підхід до розвитку». Представники громад Запорізької, Херсонської та Львівської областей спільно напрацьовували візію розвитку системи психічного здоров'я та психосоціальної підтримки, зокрема в прифронтових громадах, які потерпають від постійних обстрілів росії. Адже сьогодні дуже важливо створити сприятливе середовище, де кожна людина матиме доступ до якісних та доступних послуг ментального здоров'я, і зможе жити повноцінним життям у своїй громаді.
Організатором форуму є Фонд розвитку громадських організацій «Західноукраїнський ресурсний центр» (ЗУРЦ) в партнерстві з Львівською обласною військовою адміністрацією, Запорізькою обласною військовою адміністрацією та Херсонською обласною військовою адміністрацією за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну» (ФПСУ).
