Хто цікавиться професійним волейболом, той не потребує представлення Олега Плотницького. Сьогодні він – капітан національної збірної України та один з лідерів італійської «Перуджі».
У цьому сезоні італійці вдруге в своїй історії виграли клубний чемпіонат світу, виграли Кубок та Суперкубок своєї країни, і з другого місця вийшли до плей-офф італійської Суперліги. Там команда нашого догравальника зіграє з «Вероною» - суперником, який за підсумками двох кіл чемпіонату фінішував сьомим. Про це, а також про львівських «Кажанів», дніпровський «Прометей» та про нового тренера збірної України Олег розповів в інтерв’ю Гал-інфо. До слова, перший матч чвертьфінальної серії плей-офф «Перуджі» проти «Верони» стартував вчора, 6 березня. Команда Олега Плотницького перемогла суперника з рахунком 3:1 та повела у серії до трьох перемог з рахунком 1:0.
Олеже, в останніх двох матчах «Перуджа» перемогла «Трентіно» та поступилася «Мілану». Які враження від цих матчів?
Враження від останніх поєдинків «Перуджі» дуже позитивні. Всі гравці в хорошій спортивній формі, і ми маємо повний склад для боротьби у плей-офф. Відновилися травмовані гравці, такі як Вілфред Ліон і Роберто Руссо, тож команда готова до нових викликів. Щодо мене, то мені дали трошки часу відпочити, і я відновився. Тепер я впевнений, що ми готові до бою з «Вероною» та налаштовані грати тільки на перемогу. Останні два матчі не мали великого значення в турнірній таблиці, оскільки ми вже знаходилися на другому місці.
«Трентіно» і «Мілан» - це команди, з якими ми можемо зіткнутися в плей-офф, тому ці матчі були для нас важливими в плані підготовки до цього етапу змагань. Можна сказати, що ці матчі були як тренувальні, але вони були важливі для підтримки морального настрою.
Плей-офф - це зовсім інший турнір, але ми готові до цього виклику. Намагаємося не дивитися дуже далеко вперед, концентруючись на першому колі. Нам потрібно виграти три матчі і пройти у півфінал.
Як оціниш результат «Перуджі» у регулярному чемпіонаті Італії?
Результати регулярного чемпіонату для команди були досить задовільними. Хоча ми мали амбітні плани зайняти перше місце, але через низку поразок ми не змогли досягти цієї мети. Не дивлячись на це, друге місце в регулярному чемпіонаті є гарним результатом для нашої команди. Ми змогли стабільно закріпитися на цій позиції з непоганим відривом від інших конкурентів. Вже за два тури до завершення ми були впевнені, що займемо саме цю позицію. Такий результат можна вважати оптимальним у нашій ситуації.
Порівняй «Перуджу» цього року і минулого…
У цьому сезоні ми вклали багато зусиль у покращення нашої гри в захисті. Це відобразилося у наших статистичних показниках, які покращилися. Ми також активно працювали над сайд-аутами - це моменти, коли суперник подає, і ми маємо захищатися, або коли ми подаємо і можемо заробити брейкове очко.
Ми навчилися добре реагувати на ситуації брейк-поінту, зокрема визначати, що робити в кожну конкретну секунду. Наша команда зростала в розумінні важливості кожного моменту в грі. Тренер ставив акцент на ці аспекти, що допомогло нам покращити командну гру.
Захист також пов'язаний з нашим блоком. Ми покращили свою гру в цьому напрямку і змогли використати його на користь команди. Щодо подачі, можливо, ми ще не до кінця змогли повторити успіх минулого сезону, але кожен з нас вже відчуває ритм гри, щоб заробляти брейкові очки. Ми сподіваємося максимально використати наші навички в плей-офф і показати нашу кращу гру.
Олеже, чи був бажаний та не бажаний суперник «Перуджі» у чвертьфіналі плей-офф? Минулого року команда доволі несподівано у серії до трьох перемог не змогла пройти «Мілан», поступившись у п’яти матчах з рахунком 2:3.
Насправді я не рахував або не гадав про те, що може трапитися в майбутньому. Вважаю, що це небезпечна справа, оскільки подібні думки можуть привести до негативної швидкісної карми. Вважаю, що головне - це грати на перемогу, без жодних розрахунків або планів на майбутнє. Наш останній матч регулярки з «Міланом» був дуже напруженим, і я відчував, що команда «Мілана» була високо мотивована і дуже сильна. Вони мали чудову підтримку від вболівальників, і їх зал дійсно вражає. Вони раділи своїй перемозі в четвертій партії, і це, можливо, вказувало на те, що вони не хотіли б повторного матчу з нами в першому колі плей-офф. Це, безумовно, свідчить про те, що «Мілан» викликає повагу до нас як до суперників.
Які сильні сторони «Верони» - суперника «Перуджі» у чвертьфіналі плей-офф?
Ця команда справді вражає своєю фізичною силою та атлетичністю, а також емоційністю на майданчику. Вони завжди грають на повну і з великим ентузіазмом. Важливо вміло взаємодіяти з їхніми сильними й слабкими сторонами. Наприклад, їх здатність робити сайд-аути та заробляти брейк-пойнти є дуже вражаючою, але ми можемо зробити їм перешкоду, тримаючи себе відмінним захистом.
Наша головна мета - це витримати їх напади, особливо в моменти сайд-аутів. Тренер, безперечно, готує нас до цього тактично, обираючи правильний підхід до гри. Ми маємо показати стійкість у цих моментах та використати можливості, які виникають з цього.
Цього року «Перуджа» вдруге поспіль у своїй історії виграла в Індії клубний чемпіонат світу. Ти став найкращим гравцем фіналу, отримавши відзнаку MVP.
Цього року цей турнір, який відбувся в Індії, трошки змістив наш графік матчів в чемпіонаті Італії. Після повернення з цього турніру ми вже мали нормальний графік з одним матчем на тиждень, що дало нам більше можливостей для відновлення та підготовки.
У фіналі клубного чемпіонату світу моя гра вийшла дуже успішною. В цей момент мені все вдавалося - подача, захист і напад. Ми добре підготувалися до цього турніру, і результати відображали нашу працю та відданість. Звісно, радий що отримав відзнаку MVP.
Перед турніром ми провели збір, під час якого тренер наголосив на тому, що важливо не лише результат, але і те, щоб ми повернулися трохи іншими, злагодженішими як команда. Цей турнір дав нам можливість зрости як гравцям та зміцнити командний дух.
Олеже, знаю ти активно слідкуєш за виступами української команди в польській Плюс Лізі – «Барком-Кажанами», де грає багато твоїх товаришів.
Так. Щодо команди «Кажанів», я слідкую за їх виступами, оскільки знаю багатьох гравців та тренера особисто, і мене завжди цікавить їхня гра та результати. Щодо українського чемпіонату, то цікаво спостерігати за командами такими як, «Житичі», «Прометей» або «Епіцентр». Пробував дивитись матчі «Буковини», де грає багато перспективної молоді, але на це мені важко знайти час. Зараз цікаво буде подивитись плей-офф чемпіонату. Все-таки в українській Суперлізі грає багато моїх друзів.
У «Кажанах», певна річ, знаю всіх. З більшістю хлопців я зростав пліч-о-пліч. Це дуже круто, що українська команда виступає в одному з найсильніших чемпіонатів світу. Тож цікаво дивитись, як наші хлопці розвиваються, додають в кожній грі. До того ж я знаю їхніх суперників. «Кажани» стали показувати гарний волейбол в цьому сезоні і за цим приємно спостерігати. Протягом останнього часу не пропустив щонайменше сім матчів «Кажанів». На мою думку, команда могла впевнено виходити в плей-офф.
Василь Тупчій – «машина», без жодних сумнівів. Не знаю, звідки він бере стільки сил. Неочікувано вистрілив Мусса Гуйє, який набирає 20 очок майже в кожному матчі. Ілля Ковальов виріс як гравець, показує стабільну гру, що важливо для догравальника. Є в нього ще певні моменти в прийомі, але він з досвідом гри в Плюс лізі тільки додасть. Владислав Щуров виступає на серйозному рівні небагато часу, але дуже класно себе проявляє. Пам’ятаю, як в збірній він одразу став основним. Йому було важко, але він точно зростає як гравець.
Який матч «Кажанів» в цьому сезоні тобі найбільше сподобався?
Мені запам’яталась перемога над лідером чемпіонату - «Ястржембским Венгелем». Проте моментами «Кажани» розслаблялись і давали змогу супернику «повертатись» у гру. З такими командами так не варто робити, оскільки хід гри в такому разі може повернутись для них по-іншому. Але після цього матчу стало зрозуміло, що «Кажани» стали набагато стабільнішими, гравці багато працюють в захисті, сміливіше грають в контратаках. З кожної можливості команда намагається здобути очко. І на це приємно дивитись – це вже зовсім вищий рівень волейболу.
В цілому ти можете погодитись, що команда стала сильнішою в цьому сезоні, порівняно з попереднім?
Звичайно. Вважаю, що і результати це доводять. Якщо не помиляюсь, то в попередньому сезоні за такої пори в «Кажанів» спостерігався певний спад у грі. Зараз же ситуація інша – команда на підйомі. В багатьох моментах ще трохи важко, але протягом року всі набрались потрібного досвіду.
Чимало твоїх хороших знайомих виступають в складі «Прометея». Чи слідкував за грою команди в єврокубку і як часто спілкуєшся з гравцями?
«Прометей» у цьому сезоні добре підсилився і точно став кращим. Не бачу сенсу представляти якось Дмитра Терьоменка, Віталія Щиткова, Яна Єрещенка та Олександра Гладенка, адже це дуже потужні гравці. Вийшли на вищий рівень Горден Брова та Олександр Бойко, який значно додав у грі за збірну України. Помітно виріс діагональний Дмитро Шаповал. І ледь не забув про Дмитра Янчука, який також добре себе демонструє на майданчику. Йому важко виходити на заміну, але він дає результат. Команда зіграла в кваліфікації Ліги Чемпіонів і шкода, що хлопці не змогли туди вийти. Ймовірно, не все вдається з першого разу. Вважаю, що «Прометей» буде тільки додавати. Це один з фаворитів на чемпіонство України.
На твою думку, в «Прометея» були шанси пройти «Фенербахче» ?
Так, вони могли. Але по-перше, потрібно було, щоб в той день їм вдалося показати свою гру. По-друге, щоб хлопцям трохи обернулась фортуна. Треба розуміти, що за іншим боком сітки грали більш досвідчені гравці, які трохи краще діяли в плані тактики та переміщення на майданчику. Шанси виграти були, але тут все-таки певні фактори не дозволили здобути позитивний результат.
Чи здивувала зміна тренера в команді по ходу сезону? (Головним тренером команди став італієць Флавіо Гулінеллі – авт.)
(Усміхається) Це очікувалось, якщо враховувати розмови, які були поза майданчиком. Не знаю, які плоди принесе зміна тренера, Все-таки перше чемпіонство вони виграли з Андрієм Левченком. Хочеться, звичайно, щоб команда ставала тільки кращою. «Прометей» добре підсилив склад і має всі можливості показувати високі результати.
Чи готові поділитися інформацією щодо зміни наставника збірної України, адже президент ФВУ Михайло Мельник у своєму інтерв’ю натякнув на заміну головного тренера? Чи знаєш ти коли взагалі збирається синьо-жовта волейбольна збірна?
Керівництво федерації зі мною не спілкується, тому не маю жодної інформації від людей, які щось вирішують в українському волейболі. Звичайно, розмовляємо з хлопцями зі збірної й обговорюємо цю ситуацію. Наскільки мені відомо, залишилась лише одна кандидатура щодо тренера збірної. Це не українець. Я знаю, де він працює (сміється). Якщо не помиляюся, він знайомий з українськими волейболістами. Будемо чекати на офіційне представлення.
Щодо зборів, то є інформація, що хочуть зробити великий відбір гравців, які зможуть потрапити до збірної України. Навіть планують провести два етапи зборів для того, щоб хтось завершив їх раніше, а хтось пізніше. Поки вирішують, де це все буде відбуватись. Таким чином, хочуть подивитись на всіх гравців. Мені здається, що це дуже правильно. Якщо є можливість і час для цього, то чому б не подивитись на нових гравців для збірної…
Відійдемо від волейболу. Чи продовжуєш зараз працювати в інформаційному полі в Італії стосовно війни, як ти це робив на початку повномасштабного вторгнення?
Зараз вирішив зосередитись на допомозі військовим. Щодо інформаційної складової, то продовжую постити збори в соцмережах або кадри після ракетних обстрілів. Це потрібно постійно розповсюджувати, аби іноземці не забували про те, яке лихо коїться в нашій країні. В «Перуджі» багато фанів активно стежать за подіями в Україні.
А чи часто вони підходять щось дізнатись про воєнні реалії в нашій країні?
Будь-яка розмова розпочинається зі слів: «Привіт, як ти? Як там в тебе вдома?». Звичайно, в Хмельницькому все більш менш спокійно, але намагаюсь їм розповідати про те, яка ситуація на сході чи на півдні країни.
Владислав Зозуля, Олег Нападій Гал-інфо
