Протягом 2013-2022 років Владислав Лазарчук працював тренером львівських «Барком-Кажанів», а від 2017 року паралельно входив до тренерського штабу Угіса Крастіньша у збірній України з волейболу.
Від початку повномасштабної війни з росією Владислав Лазарчук служить у лавах Державної прикордонної служби.
В ексклюзивному інтерв’ю Гал-інфо тренер оцінив виступи львівських «Барком-Кажанів» у польській Плюс Лізі-2023/24, а також поділився своєю оцінкою щодо скандальної ситуації в національній команді.
Пане Владиславе, як Ви можете оцінити сезон-2023/24 у Плюс Лізі для «Барком-Кажанів»? Як часто переглядали матчі команди?
Оцінити можу однозначно позитивно. «Кажани» помітно додали: якщо минулого сезону вони боролися за виживання, то цього року в них була чудова нагода позмагатися за потрапляння до вісімки кращих команд Плюс Ліги. Як на мене, їм не вистачило зовсім трохи до виходу в плей-оф.
Старався переглядати всі матчі команди. Пропустив лише кінцівку чемпіонату, оскільки був у відрядженні. Але на старті сезону і в середині дивився абсолютно кожну гру «Кажанів».
«Барком-Кажани» посіли за підсумками сезону 12-те місце. Наскільки це хороший результат і чи бачили Ви, можливо, львівську команду серед учасників плей-оф?
Так, бачив. Чесно кажучи, чемпіонат був досить рівним і результати говорять самі за себе. Коли «Барком-Кажани» грали з аутсайдерами, їм все одно було непросто. У Плюс лізі з кожним суперником треба боротись до кінця – як з лідером, так і з аутсайдером. Шанси вийти в плей-оф були справді хороші. Але цього сезону рівень команд помітно вирівнявся. Ті самі «Катовіце» і «Купрум», які йшли позаду, створювали «Барком-Кажанам» гідну конкуренцію.
Які матчі команди Вам найбільше сподобались як тренеру?
Звісно, багато приємних емоцій принесла перемога над «Ястржембскі Венґель». Зрозуміло, що чудовим також був матч проти «Варти Заверцє». Багато було хороших матчі, але ті запам’ятались найбільше. Хоча також дуже сподобалась гра з «Ресовію Жешув», коли фактично вирішувалась доля плей-оф. Напередодні «Ресовія» виграла Кубок ЄКВ і здавалося, що в «Кажанів» шансів небагато. Але команді все-таки вдалося вперше обіграти суперника на його майданчику. Можливо, «Ресовія» відчувала психологічний спад після перемоги в єврокубку, та це не скасовує великої заслуги львівського клубу.
У чому, на Ваше бачення, причина, що «Барком-Кажани» протягом цього сезону могли перемогти «Ястржембскі Венґель» чи «Ресовію Жешув», але натомість і програти аутсайдерам?
По-перше, коли хтось з лідерів команди провалювався під час матчу, то це одразу відчувалося. Можливо, проти аутсайдерів кілька ключових гравців не показали вдалу гру й тому таким був результат. Проте, я не вважаю команди, які йшли нижче за «Барком-Кажанів», прохідними. Це нормальні речі, особливо у Плюс Лізі. Будь-якій команді з нижньої частини таблиці важливі очки для збереження прописки, тож вони точно прагнуть обіграти всіх, хто трохи вище за них.
А на команди з верхівки турнірної таблиці завжди налаштовуєшся по-особливому. Кожному хочеться показати себе якомога краще – тому багато що вдається. Можливо, десь відіграє роль і недооцінка від суперника. В «Ястржембскі Венґеля» це прослідковувалися, коли їхній тренер спочатку випустив другий склад. «Барком-Кажани» настільки вдало тоді грали, що в «Ястржембскі» навіть не встигли відповідним чином відреагувати на це.
Порівняно з попереднім сезоном, який був дебютним для «Кажанів» у Плюс Лізі, в чому зараз додала команда, на Ваше бачення?
Насамперед була добре проведена трансферна політика. Як на мене, запросили гравців хорошого класу, які виступають за свої національні збірні – починаючи Ковальовим, і завершуючи Палонські та Ґуйє. Французький легіонер дуже сильно додав, ставши справжнім відкриттям сезону. Вдалий підбір гравців допоміг команді додати у власних силах і можливостях. Звісно, допомогла цього сезону і командна гра. Можливо, багато хто з суперників мав більш широкий склад, але в «Кажанів» все було більш менш гаразд.
Хто з гравців львів’ян Вас найбільше вразив?
Не можу сказати, що вразив, але приємно здивував Василь Тупчій. Вважаю, що він чудово відіграв сезон. Можливо, було кілька провальних ігор, але я більш ніж упевнений, що з таким величезним обсягом роботи, який Василь пройшов зі збірною і клубом, це нормальні речі. Добре також відіграв Ілля Ковальов, який виходив в ролі капітана. За Ґуйє я вже згадував – багато хто, вочевидь, не сподівався, що він зможе так розкритись. Також відзначу стабільну гру зв’язуючого.
Які у Вас очікування від результатів «Барком-Кажанів» у наступному сезоні?
Знаючи дуже добре керівництво клубу й головного тренера, я гадаю, команді точно буде під силу потрапити до вісімки кращих. У клубу є амбіції, тож будемо вірити на потужний результат від «Барком-Кажанів» у наступному сезоні.
До того ж у цьому сезоні в команди буде більше часу на підготовку до сезону…
Так, це безсумнівно великий плюс для команди. Угіс Крастіньш тепер може впевнено зосередитись безпосередньо на клубній роботі. Останні два роки були дуже насичені для збірної України, тож тренер не мав достатньо часу для того, аби «Кажани» належним чином підійшли до сезону. Минулого року команда мала, напевно, декілька днів на підготовку до старту.
Останнім часом в спортивній спільноті активно обговорюється скандал у збірній Україні: низка гравців відмовилися від виклику до національної команди напередодні Золотої Євроліги. Що Ви можете сказати про цю ситуацію? Вам, мабуть, точно не байдужі справи в збірній, адже кілька років там працювали…
Мені шкода, що все зараз так відбувається. Не лише я про це кажу, але без провідних гравців національна команда втрачає свій рейтинг і губить власний розвиток. Я не в захваті від усього, що зараз можна прочитати. Все інше волію не коментувати, оскільки це недоцільно. Але те, що збірна України ризикує багато втратити без ключових гравців, – це прикрий факт.
Як, на Вашу думку, можна вирішити конфлікт між керівництвом і гравцями? Виникає враження, що з кожною заявою обидві сторони стають все далі від владнання проблем…
Спосіб дуже простий – сісти за стіл перемовин і нормально поспілкуватись. Можу погодитись із Олегом Плотницьким, що всі проблеми може вирішити нормальна комунікація. Треба просто разом сісти та розмовляти. Ніхто ж цього не заважає зробити, правильно?
Як Ви вважаєте, хто більше винен у ситуації, що склалася – гравці чи Федерація волейболу України?
З'явилося інтерв'ю Дубінського, де висвітлена чітка позиція стосовно конфлікту. Втрачають всі...
Як відбувалась комунікація з гравцями раніше? Розкажіть, як проходив процес виклику до збірної.
Все відбувалось доволі доступно: головний тренер телефонував гравцям і розмовляв з ними. І не лише телефонував – напередодні початку зборів у національній збірній чи в загальному протягом усього сезону Угіс Крастіньш слідкував за гравцями, як вони виступають у національних чемпіонатах інших країн. І відповідно телефонував кожному й запитував, чи є, можливо, якісь перепони для того, щоб він поїхав у збірну. Це, на мою думку, найбільш правильно та раціонально. Так завжди було протягом того часу, що я працював з Угісом. Він постійно перебував на зв’язку з гравцями.
Записав Олег Нападій
